В начале XII в. древнерусские князья решил начать борьбу, с уже полвека терзавшими Русь своими набегпми половцами, на их же территории. То есть организовать походы в Степь! Решение было принято в 1103 г. на снеме в Долобске. И первый же значительный поход, организованный в том же году, увенчался успехом. В апреле апреля 1103 года семь князей Рюриковичей во главе своих дружин ("и поидоша на конихъ"), и пешего воинства ("и в лодь?хъ"),
двинулись на Юг в степи, и 4(11) апреля на реке Сутень (Сюттень, нынешняя Молочная река) наголову разгромили объединённое половецкое войско (судя по всему там были приднепровские и лукоморскии объединения половцев). В битве полегло двадцать ханов, в том числе и герой битвы на Вягре 1099 г. Алтунопа, а Бельдюзя захватили в плен, и потом казнили. Взяв богатую добычу русичи вернулись домой.
Предлагаю в данной теме обсудить и эту битву. Количество участвовавших войск с обеих сторон, а также сам ход битвы!
двинулись на Юг в степи, и 4(11) апреля на реке Сутень (Сюттень, нынешняя Молочная река) наголову разгромили объединённое половецкое войско (судя по всему там были приднепровские и лукоморскии объединения половцев). В битве полегло двадцать ханов, в том числе и герой битвы на Вягре 1099 г. Алтунопа, а Бельдюзя захватили в плен, и потом казнили. Взяв богатую добычу русичи вернулись домой.
Quote
У РІК 6611 [1103]. Вложив бог у серце руським князям, Святополку [і] Володимиру, добрий намір, і зібралися вони радитись на [озері] Долобську. І сів Святополк зі своєю дружиною, а Володимир зі своєю дружиною та в одному шатрі, і стали радитися. І почала говорити дружина Святополкова: «Не час навесні воювати. Погубимо ми смердів і ріллю їх». І сказав Володимир: «Дивно мені, дружино, що коня дехто жаліє, яким оре хто-небудь. | А сього чому не розглянете, що стане смерд орати, а половчин, приїхавши, ударить смерда стрілою, а кобилу його забере. А в оселю його 1 в’їхавши, забере жону його, і дітей, і все майно його візьме. То коня його ти жалієш, а самого чому не жалієш?» І не змогла йому на це відповісти дружина Святополкова, і сказав Святополк: «Брате, я ось готов уже». І встав Святополк, і сказав йому Володимир: «То ти, /158/ брате, велике добро зробиш Руській землі». І послали вони удвох [послів] до Давида і Олега [Святославичів], говорячи: «Підіть оба на половців. І або живі ми будемо, або мертві». Давид, отож, послухав їх, а Олег не послухав сього, причину сказавши: «Нездоров я». Володимир же, поцілувавши брата свого, пішов до Переяславля, а Святополк — услід за ним, і Давид Святославич, і Давид Всеславич, і Мстислав [Всеволодович], Ігорів онук, [і] Вячеслав Ярополчич, [і] Ярополк Володимирович. І рушили вони на конях і в човнах, і прибули нижче від порогів, і стали в [урочищі] Протолчах і на Хортичім острові 2. І сіли вони на коней, а піші вої, висівши з човнів, ішли в поле чотири дні, і прийшли на [ріку] Сутінь.Половці ж, почувши, що йдуть руси, зібралися без числа і стали радитися. І сказав [хан] Урусоба: «Просімо миру в русі, бо кріпко вони битимуться з нами. Ми бо багато зла вчинили Руській землі». І сказали молодші Урусобі: «Якщо ти боїшся русі, то ми не боїмось. Сих же побивши, ми підемо в землю їх і візьмемо всі городи їхні. І хто ізбавить їх од нас?»
Руськії ж князі і вої молили бога і обітниці воздавали богові і пречистій матері його — той кутею, а той милостинею убогим, а ті пожертвами монастирям. І коли вони так молилися, рушили половці і послали перед собою в сторожі [хана] Алтунопу, що славився в них 3 мужністю. Так само й руські князі послали сторожів своїх. І устерегли вони Алтунопу, і обступили Алтунопу, і вбили його і тих, що були з ним. І ні один [не] втік із них, а всіх побили.
І пішли полки половецькії, як бори, і не окинути було оком їх, а руси пішли супроти них. І великий бог вложив боязнь велику в половців, І і страх напав на них і трепет перед лицем руських воїв. І умлівали вони самі, і коням їхнім не було спіху в ногах, а руси /159/ весело на конях і пішо побігли до них. Половці ж, побачивши, як руси кинулися на них, побігли, не зступившись, перед руськими князями, а наші погнали, рубаючи їх, у четвертий [день] місяця квітня.
І велике спасіння вчинив бог у той день благовірним князям руським і всім християнам, а над ворогами нашими дав побіду велику. І вбили тут у бою двадцять князів: Урусобу, Кочія, Яросланопу, Кітанопу, Кумана, Асупа, Куртка, Ченегрепа, Сурбаря та інших князів їхніх, а Белдузя схопили.
Потім же сіли брати [обідати?], побідивши ворогів своїх. І привели Белдузя до Святополка, і став Белдузь давати за себе злото, і срібло, і коні, і скот. Святополк же послав його 3 [до] Володимира, і коли він прийшов, запитав його Володимир: «Се, знай, схопила вас клятва! Бо багато разів, давши клятву, розоряли ви Руськую землю! То чому ти не учив синів своїх і рід свій не переступати клятви, і ви проливаєте кров християнську? Нехай тепер буде кров твоя на голові твоїй!» І повелів він убити його, і тоді розсікли його на куски.А після цього зібралися брати всі, і сказав Володимир: «Се день, що сотворив його господь. Возрадуймося і возвеселімся в день сей» 4, тому що бог ізбавив нас од ворогів наших, і покорив ворогів наших, і «сокрушив голови зміїні, і дав господь пожиток їх нам» 5. Взяли бо тоді вони скоту, і овець, і коней, і верблюдів, і вежі з набутком і з челяддю, і захопили печенігів і торків з вежами, і прийшли в Русь із полоном великим, і зі славою, і з побідою великою.
Руськії ж князі і вої молили бога і обітниці воздавали богові і пречистій матері його — той кутею, а той милостинею убогим, а ті пожертвами монастирям. І коли вони так молилися, рушили половці і послали перед собою в сторожі [хана] Алтунопу, що славився в них 3 мужністю. Так само й руські князі послали сторожів своїх. І устерегли вони Алтунопу, і обступили Алтунопу, і вбили його і тих, що були з ним. І ні один [не] втік із них, а всіх побили.
І пішли полки половецькії, як бори, і не окинути було оком їх, а руси пішли супроти них. І великий бог вложив боязнь велику в половців, І і страх напав на них і трепет перед лицем руських воїв. І умлівали вони самі, і коням їхнім не було спіху в ногах, а руси /159/ весело на конях і пішо побігли до них. Половці ж, побачивши, як руси кинулися на них, побігли, не зступившись, перед руськими князями, а наші погнали, рубаючи їх, у четвертий [день] місяця квітня.
І велике спасіння вчинив бог у той день благовірним князям руським і всім християнам, а над ворогами нашими дав побіду велику. І вбили тут у бою двадцять князів: Урусобу, Кочія, Яросланопу, Кітанопу, Кумана, Асупа, Куртка, Ченегрепа, Сурбаря та інших князів їхніх, а Белдузя схопили.
Потім же сіли брати [обідати?], побідивши ворогів своїх. І привели Белдузя до Святополка, і став Белдузь давати за себе злото, і срібло, і коні, і скот. Святополк же послав його 3 [до] Володимира, і коли він прийшов, запитав його Володимир: «Се, знай, схопила вас клятва! Бо багато разів, давши клятву, розоряли ви Руськую землю! То чому ти не учив синів своїх і рід свій не переступати клятви, і ви проливаєте кров християнську? Нехай тепер буде кров твоя на голові твоїй!» І повелів він убити його, і тоді розсікли його на куски.А після цього зібралися брати всі, і сказав Володимир: «Се день, що сотворив його господь. Возрадуймося і возвеселімся в день сей» 4, тому що бог ізбавив нас од ворогів наших, і покорив ворогів наших, і «сокрушив голови зміїні, і дав господь пожиток їх нам» 5. Взяли бо тоді вони скоту, і овець, і коней, і верблюдів, і вежі з набутком і з челяддю, і захопили печенігів і торків з вежами, і прийшли в Русь із полоном великим, і зі славою, і з побідою великою.
Quote
В л?т? . ?s? . х? . а?? . [6611 (1103)] Вложи Бъ? оу 46 Г серьдце Русьскимъ кн?земъ З . мысль бл?гу . Ст?ополку . Володимеру . и сн?стас? думати на Долобьск? 47 . и с?де Ст?ополкъ съ своею дружиною . а 48 Володимеръ съ своею дружиною . а въ единомь шатр? и поча 49 думати . и начаша гл?ти дружина Ст?ополча . не верем? весн? воевати . хочемь погубити смерды и ролью имъ . и реч? Володимеръ . дивно м? 50 дружино . ?же 51 лошади кто жалуеть . еюже ?реть кто . /л.95об./ а сего чему не расмотрите . ?же 52 начтенъ Д 53 смердъ ?рати . и Половчинъ Е при?ха 54 вдарить Ж 55 смерда стр?лою . а кобылу 56 его поиметь . а в село 1 въ?хавъ А поиметь жену его и д?ти . и все им?нье его возметь . то лошади его жалуешь . а самого чему не жалуешь . и не могоша 2 противу ему . ?в?щати 3 дружина Ст?ополча . и рече Ст?ополкъ брате . се азъ готовъ оуже . и въста Ст?ополкъ . и рече ему Володимеръ Б . то ти брате велико добро створиши 4 Русьскои земьли . и посласта къ Дв?дви и к Олгови гл?ща В 5 . поидита 6 на Половци . а любо будемь живи любо 7 мр?тви . Дв?дъ же 3 послуша ею . а ?легъ не послуша сего 8 . вину река не здоровлю . Володимерь же ц?ловавъ брата своего . поиде Пе?славлю Г 9 . а Ст?ополкъ по немь и Дв?дъ Св?тъславичь Д 10 . и Мьстиславъ . Игоревъ оунукъ 11 . В?чьславъ ?рополчичь . ?рополкъ Володимеричь . и поидоша на конихъ 12 . и в лодь?хъ . и приидоша ниже порогъ Е . и сташа въ Протолчехъ 13 . и в Хортичимъ Ж 14 ?стров? . ї вс?доша на кон? 15 . и п?шьци из лод?и выс?давше . идоша в поле . д? . дн?и . и придоша 16 на Сутинъ . Половци же слышавше 17 ?ко идуть Русь . и собрашас? бес числа . и начаша думати . и рече Русоба . просимъ мира . в 18 Руси ?ко кр?пко с? имуть бити 19 с нами . мы бо мно З 20 зла створохомъ И Рускои земли . и р?ша оуншии 21 Оурусоб? 22 . аще с? ты боиши Руси но мы с? 23 не боимъ 24 сихъ
254
бо избивше и поидемь 25 в землю ихъ . и приимемъ вс? грады ихъ . и кто избавить ны І 26 ? насъ . Рустии же кн?зи и вои мол?ху Ба? К 27 и причистии Л 28 его Мт?ри . ?во М кутьею. ?въ 29 же млс?тнею . къ оубогымъ . ?ви же манастыремъ тр?бовань? 30 . и сице мол?щимъс? . поидоша Половьци . и посла 31 передъ 32 собою въ сторож? Алтунопу . иже слов?ше 33 мужьствомъ 34. тако же и Русьстии кн?зи послаша сторож? свои . и въстерегоша 35 Алтунопу . и ?бъступиша Алтунопу и въбиша 36 и . и суща? с нимъ . ни единъ же избы ? нихъ . но вс? избиша 37. и поидоша полци Половецьстии Н . аки борове . и не б? 38 перезрити 39 ихъ . и Русь поидоша противу имъ 40 . и великии 41 Бъ? О. . вложив жалость . велику оу Половц? 42 /л.96/ и страхъ нападе 43 на н? . и трепетъ . ? лица Русьскыхъ вои . и др?маху 44 сам? 45 . и конемъ ихъ не б?ше сп?ха оу 46 ногахъ . Русь же с весельемь на конихъ . и п?ши потекоша к нимъ . Половци же видивше 47 оустремленье Руское на с? . не доступивше 48 пог?гоша П 48 . передъ 50 Рускыми кн?зи . наши же погнаша с?куще ? . въ . д? . мс?ца . април? . и великое 51 сп?снье створи Бъ? въ тъ дн?ь 52 . бл?гов?рнымъ кн?земъ Русьскымъ . и всимъ 53 хресть?номъ . а 54 на врагы наш? Р дасть поб?ду велику . и въбиша А 1 ту в полку кн?зии 2 . к? . Оурусобу 3. Кочи? . ?росланопу . Китанопу . Кунама . Асупа Курътыка 4. Ченегрена . Сурьбарь 5. и проча? кн?з? ихъ . а Вельдуза 6 ?ша . по семь Б же с?доша брать? . поб?дивше враги В 7 сво? . и приведоша Белдуз? къ Ст?ополку . и нача Белдузь . да?ти на соб? 8 злато и сребро . и кон? и скотъ . Ст?ополкъ же посла Володимеру и пришедшу 9 ему . оупроси его Володимеръ . то веде ?ла 10 вы рота . многажды бо ходивше 11 рот? 12 . воевасте Русьскую землю . то чему ты 13 не оучилъ сн?въ своихъ и роду своего . не переступати 14 рот? 15 Р но проливаете Г 16 кровь 17 хресть?ньску 18 . да се буди кровь тво? . на глав? Д твоеи . и повели 19 оубити и 20. и тако рас?коша Е 21 и 22 на оудъ 23 . и по семь сн?шас? брать? вс? . ї реч? Володимеръ . се дн?ь иже створи Гс?ь 24 . възрадуемьс? и възвеселимьс? во нь . ?ко Бъ? избавилъ ны есть ? врагъ нашихъ . и покори враги наша . и скруши 25 главы зм?евы? 26 . и далъ есть Гъ? брашно ихъ намъ . вз?ша бо тогда скоты и ?вц? и кони . и вельблуды и . веж? Р с добыткомъ . и съ чел?дью . и за?ша Печен?ги Ж и Торъки . с вежами . и приидоша в Русь З 27 . с полономъ великымъ . и съ славою . и с поб?дою великою оу 28 сво?си . того же л?та приидоша прузии И 28 . августа . въ . а? . дн?ь 30 . томъ же л?т? .
254
бо избивше и поидемь 25 в землю ихъ . и приимемъ вс? грады ихъ . и кто избавить ны І 26 ? насъ . Рустии же кн?зи и вои мол?ху Ба? К 27 и причистии Л 28 его Мт?ри . ?во М кутьею. ?въ 29 же млс?тнею . къ оубогымъ . ?ви же манастыремъ тр?бовань? 30 . и сице мол?щимъс? . поидоша Половьци . и посла 31 передъ 32 собою въ сторож? Алтунопу . иже слов?ше 33 мужьствомъ 34. тако же и Русьстии кн?зи послаша сторож? свои . и въстерегоша 35 Алтунопу . и ?бъступиша Алтунопу и въбиша 36 и . и суща? с нимъ . ни единъ же избы ? нихъ . но вс? избиша 37. и поидоша полци Половецьстии Н . аки борове . и не б? 38 перезрити 39 ихъ . и Русь поидоша противу имъ 40 . и великии 41 Бъ? О. . вложив жалость . велику оу Половц? 42 /л.96/ и страхъ нападе 43 на н? . и трепетъ . ? лица Русьскыхъ вои . и др?маху 44 сам? 45 . и конемъ ихъ не б?ше сп?ха оу 46 ногахъ . Русь же с весельемь на конихъ . и п?ши потекоша к нимъ . Половци же видивше 47 оустремленье Руское на с? . не доступивше 48 пог?гоша П 48 . передъ 50 Рускыми кн?зи . наши же погнаша с?куще ? . въ . д? . мс?ца . април? . и великое 51 сп?снье створи Бъ? въ тъ дн?ь 52 . бл?гов?рнымъ кн?земъ Русьскымъ . и всимъ 53 хресть?номъ . а 54 на врагы наш? Р дасть поб?ду велику . и въбиша А 1 ту в полку кн?зии 2 . к? . Оурусобу 3. Кочи? . ?росланопу . Китанопу . Кунама . Асупа Курътыка 4. Ченегрена . Сурьбарь 5. и проча? кн?з? ихъ . а Вельдуза 6 ?ша . по семь Б же с?доша брать? . поб?дивше враги В 7 сво? . и приведоша Белдуз? къ Ст?ополку . и нача Белдузь . да?ти на соб? 8 злато и сребро . и кон? и скотъ . Ст?ополкъ же посла Володимеру и пришедшу 9 ему . оупроси его Володимеръ . то веде ?ла 10 вы рота . многажды бо ходивше 11 рот? 12 . воевасте Русьскую землю . то чему ты 13 не оучилъ сн?въ своихъ и роду своего . не переступати 14 рот? 15 Р но проливаете Г 16 кровь 17 хресть?ньску 18 . да се буди кровь тво? . на глав? Д твоеи . и повели 19 оубити и 20. и тако рас?коша Е 21 и 22 на оудъ 23 . и по семь сн?шас? брать? вс? . ї реч? Володимеръ . се дн?ь иже створи Гс?ь 24 . възрадуемьс? и възвеселимьс? во нь . ?ко Бъ? избавилъ ны есть ? врагъ нашихъ . и покори враги наша . и скруши 25 главы зм?евы? 26 . и далъ есть Гъ? брашно ихъ намъ . вз?ша бо тогда скоты и ?вц? и кони . и вельблуды и . веж? Р с добыткомъ . и съ чел?дью . и за?ша Печен?ги Ж и Торъки . с вежами . и приидоша в Русь З 27 . с полономъ великымъ . и съ славою . и с поб?дою великою оу 28 сво?си . того же л?та приидоша прузии И 28 . августа . въ . а? . дн?ь 30 . томъ же л?т? .
Предлагаю в данной теме обсудить и эту битву. Количество участвовавших войск с обеих сторон, а также сам ход битвы!
