Вроде бы сейчас Райковецкое городище относят к Болоховской земле. А там судя по всему татары отметились. Но мне кажется что это было позже в 1257 г. во время похода Бурондая, а не в 1240 г.
По археологии Болоховщины вот статьи но найти их в сети в электронном варианте я пока не смог.
И.С. Винокур, В.И. Якубовський, О.И. Журко, В.П. Мегей
ВЕЩЕВОЙ КЛАД ЛЕТОПИСНОГО ГУБИНА
В статье описаны ювелирные изделия из вещевого клада ХІІ-ХІІІ в., которые происходят из городища летописного Губина - города Болоховской земли. В составе клада - два набора (гарнитуры) женских украшений: серебрянные колты, браслеты, кольца, перстни, сережки киевского типа, полуторавитковые височные подвески, каменный нательний крестик - всего 40 вещей. Вещи клада свидетельствуют о развитии ювелирного дела Болоховской земли ХІІ-ХІІІ в., которая продолжила киевские, черниговские традиции ювелирного производства, а также вобрала в себя влияние ювелирного искусства Галицко-Волынского княжества.
Клады Болоховской земли. Якубовсъкий B.I. Скарби Болохівської Землі. 2-ге вид., доп. 159 с.: ілюстр. 2003. Кам'янець-Подільський; Медобори. (Рец. Н.В. Жилиной). — 244 - Археологические вести. 15. М.: 2008.
Для просмотра ссылки Зарегистрируйтесь - во страничка человека занимающегося археологией Болоховщины
Нашёл на украинском языке.
Вот отсюда - Для просмотра ссылки Зарегистрируйтесь
Раппопорт П. А. Города Болоховской земли // КС ИИМК. – 1955. – Вып. 57.
По археологии Болоховщины вот статьи но найти их в сети в электронном варианте я пока не смог.
И.С. Винокур, В.И. Якубовський, О.И. Журко, В.П. Мегей
ВЕЩЕВОЙ КЛАД ЛЕТОПИСНОГО ГУБИНА
В статье описаны ювелирные изделия из вещевого клада ХІІ-ХІІІ в., которые происходят из городища летописного Губина - города Болоховской земли. В составе клада - два набора (гарнитуры) женских украшений: серебрянные колты, браслеты, кольца, перстни, сережки киевского типа, полуторавитковые височные подвески, каменный нательний крестик - всего 40 вещей. Вещи клада свидетельствуют о развитии ювелирного дела Болоховской земли ХІІ-ХІІІ в., которая продолжила киевские, черниговские традиции ювелирного производства, а также вобрала в себя влияние ювелирного искусства Галицко-Волынского княжества.
Клады Болоховской земли. Якубовсъкий B.I. Скарби Болохівської Землі. 2-ге вид., доп. 159 с.: ілюстр. 2003. Кам'янець-Подільський; Медобори. (Рец. Н.В. Жилиной). — 244 - Археологические вести. 15. М.: 2008.
Для просмотра ссылки Зарегистрируйтесь - во страничка человека занимающегося археологией Болоховщины
- - - - - - Сообщение автоматически склеено - - - - - -
Нашёл на украинском языке.
Спойлер (раскрыть)
РЕЧОВИЙ СКАРБ ІЗ ЛІТОПИСНОГО ГУБИНА І.С. Винокур, В.І. Якубовський, О.І. Журко, В.П. Мегей © І.С. Винокур, В.І. Якубовський, О.І. Журко, В.П. Мегей, 2003 "Археологія", №1, 2003 Статтю присвячено публікації матеріалів речового скарбу жіночих прикрас із городища Губина - літописного міста Болохівської землі ХІІ-ХІІІ ст. Губинське давньоруське городище, яке відоме місцевим жителям під назвою Замок, розташоване на південному краю с. Губин Старокостянтинівського р-ну Хмельницької області. Воно займає великий мисовий виступ правого берега р. Случ, при впадінні в неї справа р. Ладижка. За даними літопису, болохівське місто Губин було зруйновано в 1241 р. під час каральної військової акції з боку Галицько-Волинського князя Данила Романовича1. Городище зафіксовано на археологічній карті В.Б. Антоновича2. У ХХ ст. воно було обстежено П.О. Раппопортом3 і М.П. Кучерою4, К.І. Терещуком5. Пам’ятка разом з іншими важливими осередками Болохівської землі згадується і в узагальнювальних працях6. Губинське городище, займаючи загальну площу 4,6 га, складається з чотирьох укріплених майданчиків: Північного, Південного, Південно-Західного й Південно-Східного (рис. 1). У 1997 р. тут було розпочато стаціонарні розкопки, які проводить археологічна експедиція Кам’янець-Подільського державного педагогічного університету. У роботі експедиції брали також участь співробітники Хмельницького інституту підвищення кваліфікації вчителів і Хмельницького обласного краєзнавчого музею. Протягом п’яти літніх сезонів (1997-2001) експедиція досліджує територію Північного майдану. У процесі розкопок з’ясовуються планування житлово-господарських комплексів, конструктивні особливості фортифікаційних споруд, а також зібрано значні речові матеріали: кераміку, вироби із заліза, бронзи, кістки, скла і т. ін. У 1997 р. на городищі було відкрито 1-й і 2-й речові скарби7 (рис. 1). У літньому польовому сезоні 2001 р. під час розкопок на ділянці ХVІІІ, у північно-східній частині Північного майдану, у порожнистій кліті 7 було виявлено 3-й речовий скарб. У процесі досліджень на глибині 0,7 м від внутрішнього схилу валу, у північній стінці, було зафіксовано горілі дубові колоди завтовшки 0,15-0,20 м, які, очевидно, мали продовження й перекривали в давнину кліті 6-8. Над ними знаходилися рештки перекриття кліті. У товщі цього шару (0,35-0,40 м) було виявлено глину й скупчення каменю разом із фрагментами спалених брусів. Безпосередньо ж у кліті 7 збереглися й були розчищені на глибині 1,15-1,20 м від внутрішнього схилу валу горілі дубові колоди, зв’язані технікою врубки «в руські вугли». Судячи з решіток поздовжньої та поперечної стін, розмір кліті становив 3 х 3,2 м. Дубові колоди у кліті збереглися на висоту двох нижніх вінець (0,35-0,40 м). Долівка господарського приміщення була глиняною зі щільним шаром підмазки зверху. На долівці, як і в сусідніх частково розкритих клітях (№ 6, 8), було виявлено цілі й фрагментовані керамічні давньоруські горщики кінця ХІІ-першої половини ХІІІ ст. Крім кераміки, тут трапилися й інші знахідки (вироби із заліза, фрагменти скляних браслетів; рис. 2). Першим «сигналом» про наявність речового скарбу були знахідки двох срібних скроневих кілець півторавиткового типу на глибині 1,18 м від денної поверхні внутрішнього схилу валу. При подальшому розчищенні в тому самому місці, але вже на глибині 1,2 м було виявлено ямку овальної в плані форми (0,3 x 0,6 м), в якій і знаходився речовий скарб. При розчищенні вмісту ямки з’ясувалося, що речі скарбу було поміщено в шкіряну торбинку, від якої залишились окремі перетлілі часточки шкіри. З’ясовано також, що частина речей скарбу була, крім того, загорнута в тканину, відбитки якої збереглися на двох срібних кільцях і на дужці одного з колтів. Під час вивчення цих відбитків під мікроскопом з’ясовано, що тканина була полотняного переплетення8. Речовий скарб складається з двох наборів (гарнітурів) жіночих прикрас. Перший набір (гарнітур) 1. Колт срібний. Належить до типу великих колтів. Він складається з двох округлих опуклих стулок щитка, облямованого навколо 12 порожнистими кульками. Основи декоративних кульок вмонтовані в гнізда в місці стикування щитків. У верхній частині колта є виїмка, яка з обох боків обмежена трубкоподібними петлями. В отвори петель вставлено напівкруглу дужку. На поверхні щитка є зображення грифона з широко розставленими крилами й широкими лапами, виконане технікою тиснення по матриці та гравірування на фоні чорніння. Права передня лапа піднята догори. Голова грифона повернута наліво. Увесь малюнок подано на фоні декоративного плетива з лівого боку від зображення. Зображення вигравірувано з високою якістю. На зворотному боці, на щитку, - аналогічне зображення грифона, але з головою, повернутою направо. Діаметр колта 5,8 см; діаметр щитка 3,8 см; діаметр дужки 2 см; діаметр кульок 8 мм. Маса колта 15 г 800 мг (рис. 3, 1; 4, 1). 2. Колт срібний. Належить, як і перший, до типу великих колтів. Щиток так само облямовано навколо 12 порожнистими кульками, які вмонтовано в гнізда в місці стикування щитків. Верхня виїмка обмежена з обох боків трубкоподібними петлями, в отвори яких вставлено напівокруглу дужку. На поверхні щитка зображено грифона технікою тиснення та гравірування на фоні чорніння. Грифона подано з широко розставленими крилами, широкими лапами. Права передня лапа піднята догори. Голова грифона повернута направо. Декоративне плетиво показано з лівого боку від зображення. Гравірування, як і на першому колті, - високої якості. На зворотному пошкодженому боці щитка - аналогічне зображення грифона. Декоративне плетиво знаходиться з лівого боку від зображення. Під час лабораторного вивчення й розчищення в середині стулок цього колта було виявлено невеличкий джгут волосся. Діаметр колта 5,8 см; діаметр щитка 3,8 см; діаметр дужки 2 см; діаметр кульок 8 мм. Вага колта 15 г 710 мг (рис. 3, 2; 4, 2). 3. Браслет срібний, пластинчастий, з вузькими кінцями, що заходять один за одного. Діаметр браслета 6,2 см. Ширина пластини, з якої його виготовлено, 1-1,1 см. У місцях вузьких кінців ширина пластини зменшується від 6 до 2 мм. Товщина пластини 2,5 мм. На зовнішній стороні виробу помітні залишки (сліди) лінійного (чорненого) орнаменту. Маса браслета 24 г 930 мг (рис. 5, 1, 2; рис. 6, 1, 2) 4. Срібна сережка київського типу складається з дротяного кільця, на яке нанизані три ажурні кулясті намистини. Діаметр дротяного кільця 3,3 см. Товщина дроту 1 мм. Діаметр ажурних кульок-намистин - 8 мм, висота - 8 мм. Поверхня кулястих намистин прикрашена зерню й сканню. Вони закріплені на кільці за допомогою двох тонких дротяних спіралей. Маса сережки 5 г 530 мг (рис. 5, 3; рис. 6, 3). 5. Срібне кільце (каблучка) виготовлено з пластини, кінці якої заходять один за одного. Діаметр кільця 2,3 см. Ширина пластини - 8 мм. У місцях вузьких кінців ширина пластини зменшується від 4 до 2 мм. Товщина пластини 1,5-2 мм. Маса кільця (каблучки) 12 г 840 мг (рис. 6, 4; рис. 7, 1, 2). 6. Срібне кільце (каблучка) виготовлене з пластини, кінці якої заходить один за одного. Діаметр кільця 2,3 см. Ширина пластини, з якої виготовлене кільце, - 8 мм. У місцях вузьких кінців ширина пластини зменшується від 4 до 2 мм. Товщина пластини 1,5-2 мм. Маса кільця (каблучки) 15 г 832 мг (рис. 6, 5; рис. 7, 1, 2). 7. Перстень срібний з майже шестигранним щитком. На щитку по периметру гравіруванням й чорнінням показано контурну лінію. У центрі щитка вигравірувано букву (літеру) «Н». Діаметр персня 2,1 см. Діаметр щитка 1,3-1,4 см. Товщина пластини, з якої виготовлено перстень 1-1,5 мм. Маса персня - 3 г 870 мг (рис. 6, 6; рис. 7, 3). 8. Срібні дротяні кільця-підвіски півторавиткового типу зі сплюснутими й закрученими трубочкою кінцями. Усього півторавиткових кілець у гарнітурі - 12. На одному з кілець є дві мініатюрні насічки наприкінці спіралі. Діаметр кілець 2,2-2,3 см. Товщина дроту, з якого їх виготовлено, - 1-1,5 мм. Маса кілець від 2 г 530 мг до 5 г 250 мг. Маса всіх 12 кілець-підвісок - 43 г 220 мг. Отже, перший набір (гарнітур) складається з 19 речей - ювелірних виробів. Загальна маса першого набору (гарнітуру) - 137 г 732 мг (рис. 8; рис. 9). Другий набір (гарнітур) 1. Колт срібний, облямований ажурним обідком із дротяних петель вісімкою. Колт складається з двох опуклих округлих стулок, з’єднаних по колу, за яким вмонтовано декоративний обідок. У верхній частині колта є виїмка, яка з обох боків обмежена трубкоподібними петлями. В отвори петель вставлено напівкруглу дужку. На дужці наявні відбитки полотняної тканини. На поверхні щитка є зображення грифона з широко розставленими крилами й широкими лапами, виконане технікою тиснення по матриці та гравірування на фоні чорніння. Права передня лапа показана піднятою догори. Голова грифона повернута вправо. Зображення подано на фоні декоративного плетива зліва. Якість гравірування трохи гірша, ніж на колтах з першого набору (гарнітуру). На зворотному боці, на щитку, - аналогічне зображення грифона. Діаметр колта 5,05 см; діаметр щитка 4,12 см; діаметр дужки 2,22 см. Маса колта 11 г 900 мг (рис. 10, 1; рис. 11, 1). 2. Колт срібний, облямований ажурним обідком із дротяних петель вісімкою. Колт складається з двох опуклих округлих стулок, з’єднаних по колу, за яким вмонтовано декоративний обідок. Верхня частина, як і в першому колті, має виїмку й трубкоподібні петлі зі вставленою напівокругленою дужкою. На дужці - відбитки «прикипілих» часток полотняної тканини. На щитку - зображення грифона у тій самій позі, що й на першому колті. Зліва - декоративне плетиво. На зворотному боці, на щитку, - аналогічне зображення грифона (щиток пошкоджений, дужка зігнута). Діаметр колта 5,02 см; діаметр щитка 4,06 см; діаметр дужки 2,25 см. Маса колта 10 г 153 мг (рис. 10, 2; 11, 2). 3. Браслет срібний, витий зі з’єднаними воєдино кінцями. Діаметр браслета 6,2 см; внутрішній діаметр 5,1 см; товщина браслета від 2,04 до 6,02 мм. Маса браслета 28 г 60 мг (рис. 12, 2; 14, 1). 4. Кільце срібне, вите й сплющене на кінцях. Ця каблучка була очищена в лабораторії. Діаметр кільця 2 см 48 мм; товщина від 1 до 4,05 мм. маса кільця-каблучки - 5 г 83 мг (рис. 12, 3; 13, 6). 5. Кільце срібне, вите , аналогічне попередньому. Ця каблучка не очищена та має на собі «прикипілі» частки тканини полотняного переплетення. Діаметр кільця 2,63 см; товщина - від 2 до 7 мм. Маса кільця-каблучки 7 г 580 мг (рис. 12, 4; 13, 5). 6. Срібна сережка київського типу, що складається з дротяного кільця, на яке нанизані три ажурні кулясті намистини. Поверхня кулястих намистин орнаментована зерню й сканню, що надають їм вигляду квіток з чотирма пелюстками. Намистини закріплені на кільці за допомогою трьох тонких дротяних спіралей. Діаметр дротяного кільця 2,8 см; товщина дроту 1,2 мм; діаметр кулястих намистин 1,02 см; висота 1 см. Маса сережки 4 г 580 мг (рис. 13, 3; 14, 2). 7. Срібна сережка київського типу, аналогічна попередній, але пошкоджена (відсутня одна тонка дротяна спіраль). Орнамент на кулястих намистинах - скань і зернь. Діаметр дротяного кільця 3 см 25 мм; товщина дроту 1,3 мм; діаметр кулястих намистин 1,02 см; висота 1 см. Маса сережки 3 г 910 мг (рис. 13,2; 14, 1). 8. Перстень срібний з ромбоподібним щитком. Діаметр персня 2,1 см; сторона ромбоподібного щитка 1,2 см; товщина щитка 3 мм; товщина кільця 1 мм. Маса персня 4 г 600 мг (рис. 13, 4; 14, 3). 8. Хрестик натільний кам’яний - 2 х 1,4 см. Товщина хрестика 7 мм. У верхній частині хрестик має наскрізний отвір для нитки підвішування. Маса хрестика 2 г 630 мг (рис. 12, 1; 13, 7). 9. Срібні дротяні кільця-підвіски півторавиткового типу зі сплюснутими й закрученими трубочкою кінцями. Усього півторавиткових кілець у гарнітурі - 12. На п’ятьох кільцях наприкінці спіралей наявні по 1-3 мініатюрні насічки. Діаметр кілець 2,2-2,5 см; товщина дроту, з якого їх виготовлено, - 1,08-1,10 мм. Маса кілець від 2 г 940 мг до 5 г 120 мг. Маса всіх 12 кілець-підвісок - 49 г 784 мг (рис. 15; 16). Другий набір (гарнітур) складається з 21 ювелірного виробу. Загальна маса другого набору (гарнітуру) - 128 г 280 мг. Загальна кількість ювелірних виробів у складі Губинського речового скарбу - 40. Загальна маса обох наборів (гарнітурів) речового скарбу - 266 г 012 мг. Описані гарнітури ювелірних виробів речового скарбу з Губина належали, очевидно, двом представницям боярської верхівки. Ураховуючи повідомлення літопису про спалення Губина в 1241 р.9, можна припустити, що саме на той рік припадає приховування (закопування) коштовностей. Відкриті в літньому сезоні 2001 р., вони пролежали в землі під руїнами спаленої кліті рівно 760 років. За стилем оформлення гарнітури мають як спільні риси, так і деякі відмінності. До спільних рис належить наявність одних і тих самих ювелірних виробів (колти, сережки київського типу, півторавиткові кільця-підвіски). Разом з цим колти першого й другого гарнітурів відрізняються своїм зовнішнім оформленням (облямовані кульками в першому наборі та ажурним обідком із дротяних петель вісімкою - у другому). Браслет і кільця-каблучки з першого гарнітуру виготовлені зі срібних кованих пластин, а кільця-каблучки з другого гарнітуру належать до типу витих. Спільними для обох гарнітурів є зображення грифонів на колтах. Серед ювелірних виробів Болохівської землі переважають колти з геометрично-рослинним орнаментом, а також із зображенням птаха, двох птахів і криноподібного символу і т. ін.10. Дві пари колтів із зображенням грифонів із Губинського скарбу 2001 р. перегукуються з подібними виробами, які походять із давньоруського Звягеля на Случі11. Зазначені знахідки колтів Болохівської землі із зображенням грифонів мають аналогії серед ювелірних прикрас Київської та Чернігівської земель. У Києві, наприклад, у речовому скарбі 74, виявленому в 1909 р. на садибі Десятинної церкви, був колт з ажурним обідком із зображенням грифона на лицьовому боці щитка, а на зворотному - представлено малюнок плетива12. У речовому скарбі 103, відкритому в 1903 р. у мурі Київського Михайлівського монастиря, була наявна пара срібних колтів з ажурним обідком. На щитках цих колтів на чорненому фоні - зображення грифона13. Два срібні колти, облямовані кульками, і з зображенням грифонів на щитках походять із Чернігова14. Обрамлення колтів із Губинського речового скарбу 2001 р. та інших скарбів з території Болохівської землі оформлені як у вигляді порожнистих кульок, так і ажурним обідком із дротяних петель15. Ця традиція характерна для Південно-Західної Русі, а також для інших її регіонів. Такі обрамлення колтів відомі в Києві, Чернігові, на Волині16. Представлені вони на північному сході та північному заході Русі17. Б.О. Рибаков відзначає досить своєрідні підвіски з сильно стилізованими зображеннями грифонів, що виявлені в Новгороді в культурних шарах початку ХІІІ ст.18. Дослідник констатує, що на межі ХІІ-ХІІІ ст. грифони стали улюбленими сюжетами міських прикрас у Середньому Подніпров’ї19. Відомі вони і в інших регіонах Русі20. Цікавою в оформленні губинських колтів є й наявність плетива, що мало, очевидно, не тільки декоративне, а й певне магічне значення. Б.О. Рибаков зазначає, що вузол із плетива можна пов’язувати з семантичною ідеєю коренів рослин21. Узагалі плетиво як елемент декору широко використовували в різних землях Київської Русі. Зображення плетива фігурують як на широких браслетах-наручнях, так і на колтах22. Срібні браслети-наручні з символічними зображеннями віл-русалок, птахів, грифонів і плетива відомі досить широко - від Рязані до Твері та від Володимира на Клязьмі до прикарпатської Галицької землі, тобто скрізь, де були заховані речові скарби 1237-1241 рр.23. Звичайні плоскі та виті браслети й кільця-каблучки, представлені в Губинському скарбі, мають надзвичайно широкий територіальний діапазон - від Південно-Західної до Північно-Західної Русі24. Те саме стосується й поширення в різних землях Русі срібних сережок київського типу25. Разом з цим матеріали нашого скарбу засвідчують наявність певних місцевих традицій у виготовлені ювелірних прикрас ХІІ-ХІІІ ст. Ідеться, передусім, про півторавиткові скроневі кільця-підвіски, що широко відомі на території Волино-Подільського порубіжжя в період функціонування «болохівських градів». Мають свої окремі особливості й колти з речових скарбів Болохівської землі. А на городищі під Шепетівкою знайдено дві бронзові матриці для тиснення колтів. Поверхня однієї з матриць укрита сіткою дрібних тріщин від ударів, що свідчить про багаторазове її використання26. Виявлені на болохівських городищах й інші інструменти ювелірів (щипчики, пінцети, ллячки, тиглі, ваги)27. Отже, ювелірна справа Болохівської землі ХІІ-ХІІІ ст. була досить розвинутою. Вона ввібрала й розвинула традиції ювелірного виробництва Києва, Чернігова, а також Галицько-Волинського князівства. Речовий скарб, знайдений 2001 р. в літописному Губині, є в цьому плані ще одним важливим аргументом. Ілюстрації Рис. 1. Схема Губинського городища з позначенням місць знаходження (І-ІІІ) речових скарбів Рис. 2. План та перерізи клітей 6-8 (у кліті 7 виявлено речовий скарб 2001 р.): 1 - трав’яний покрив; 2 - темний ґрунт; 3 - сірий злежалий ґрунт; 4 - каміння; 5 - горіле дерево; 6 - обпалена глина; 7 - дров’яний тлін; 8 - кераміка; 9 - скляні браслети (уламки); 10 - залізні вироби; 11 - речовий скарб; 12 - материк Рис. 3. Срібні колти з першого набору (гарнітуру) Рис. 4. Прориси колтів з першого набору (гарнітуру) Рис. 5. Срібні браслет і сережка київського типу з першого набору (гарнітуру) Рис. 6. Прориси браслета, сережки київського типу, кілець-каблучок і персня Рис. 7. Срібні кільця-каблучки і перстень Рис. 8. Срібні дротяні скроневі кільця-підвіски з першого набору (гарнітуру) Рис. 9. Прориси дротяних скроневих кілець-підвісок з першого набору (гарнітуру) Рис. 10. Срібні колти з другого набору (гарнітуру) Рис. 11. Прориси колтів з другого набору (гарнітуру) Рис. 12. Кам’яний хрестик, срібні виті браслет і кільця-каблучки з другого набору (гарнітуру) Рис. 13. Прориси хрестика, витих браслета і кілець-каблучок, сережок київського типу й персня Рис. 14. Срібні сережка київського типу й перстень з другого набору Рис. 15. Срібні дротяні скроневі кільця-підвіски з другого набору (гарнітуру) Рис. 16. Прориси дротяних скроневих кілець-підвісок з другого набору (гарнітуру) Примітки 1 Літопис Руський. За Іпатським списком / Перекл. Л. Махновець (далі - Літопис Руський). - К., 1989. - С. 399. 2 Антонович В.Б. Археологическая карта Волынской губернии // Тр. ХI Археол. сьезда. - М., 1901. - Т. 1. - С. 26. 3 Раппопорт П.А. Города Болоховской земли // КСИИМК. - 1955. - Вып. 57. - С. 52-59. 4 Кучера М.П. Дослідження городищ на Волині і Поділлі // Археологія. - 1979. - Вип. 29. - С. 66-72. 5 Терещук К.І. До питання про локалізацію Болохівської землі // Дослідження з слов’яно-руської археології. - К., 1976. - С. 164-165. 6 Мавродин В.В. Некоторые моменты из истории разложения родового строя на территории Древней Руси // Уч. зап. Ленингр. пед. ин-та им. А.И. Герцена. - Л., 1939. - Т. 19. - С. 159-175; Пашуто В.Т. Очерки по истории Галицко-Волынской Руси. - М., 1950. - С. 151; Винокур І.С. Історія лісостепового Подністров’я та Південного Побужжя. Від кам’яного віку до середньовіччя. - Київ; Одеса, 1985. - С. 103-111; Винокур І.С., Гуцал А.Ф., Пеняк С.І., Тимощук Б.О., Якубовський В.І. Довідник з археології України: Хмельницька, Чернівецька, Закарпатська області. - К., 1984. - С. 74; Винокур І., Журко О., Мегей В., Якубовський В. Літописнй Губин в світлі археологічних досліджень 1997-1999 років // Болохівщина: земля і люди. - Хмельницький; Стара Синява; Любар, 2000. - С. 38-62; Якубовський В.І. Скарби Болохівської землі. - Кам’янець-Подільський, 2001. - С. 89-98; Винокур І.С. Дослідження літописного Губина // Питання стародавньої та середньовічної історії, археології й етнології. - Чернівці, 2001. - Т. 1. - С. 202-215; Його ж. Болохівська земля в історії Русі-України // Острогіана в Україні й Європі. - Староконстянтинів, 2001. - С. 205-212; Його ж. Літописний Губин в системі Болохівської землі // Давня історія України і суміжних регіонів // Карпатика. - Ужгород, 2001. - Вип. 13. - С. 233-237. 7 Винокур І.С., Якубовський В.І., Журко О.І., Мегей В.П. Дослідження літописного Губина // Археологічні відкриття в Україні 1997-1998 рр. - К., 1998. - С. 63-65; Винокур І.С., Якубовський В.І., Журко О.І., Мегей В.П. Дослідження північної площадки літописного Губина // Археологічні відкриття в Україні 1999-2000 рр. - К., 2001. - С. 89-91; Якубовський В.І. Скарби Болохівської землі. - Кам’янець-Подільський, 2001. - С. 95-97. 8 Міхеєв В.К., Шрамко Б.А. Археологія залізного віку Східної Європи. - Харків, 2000. - С. 148. 9 Літопис Руський. - С. 399. 10 Якубовський В.І. Скарби Болохівської землі... - С. 65, 66, 68, 80, 81-83, 102, 104. 11 Звіздецький Б.А. Стародавній Звягель // Звягель древній і вічно молодий. - Новоград-Волинський, 1995. - С. 11-13; Його ж. Скарб, знайдений у стародавньому Звягілі // Україна. Наука і культура. - 1994. - Вип. 28, 29. - С. 162-165. Автори вдячні Р.Д. Михайловій за вказівку на згадане видання. 12 Корзухина Г.Ф. Русские клады. - М.; Л., 1954. - С. 110. - Табл. ХХХI, 1-2. 13 Корзухина Г.Ф. Зазн. праця. - С. 120. - Табл. ХLІ, 1-2. 14 История культуры Древней Руси. - М.; Л., 1951. - Т. 2. - С. 428. - Рис. 211, 1. 15 Піскова Г.О. Скарби стародавнього Ізяславля // Археологія. - 1988. - Вип. 61. - С. 16-17. - Рис. 1, 8, 9; С. 19. - Рис. 2, 5; С. 20. - Рис. 3, 5, 6; С. 21. - Рис. 4, 1, 2; С. 22. - Рис. 5, 5; С. 24. - Рис. 6, 11, 12; С. 26. - Рис. 7, 6, 7; С. 28. - Рис. 9; Якубовський В.І. Скарби Болохівської землі. - С. 53. - Рис. 24; С. 61. - Рис. 35; С. 66. - Рис. 39, 1; С. 68. - Рис. 41; С. 95. - Рис. 62; С. 96. - Рис. 63, 64. 16 Корзухина Г.Ф. Зазн. праця. - С. 110, 120; История культуры Древней Руси. - С. 428; Кучинко М. Волинська земля Х - середини ХІV ст. - Луцьк, 2002. - С. 260. - Рис. 32, 5. 17 Корзухина Г.Ф. Зазн. праця. - С. 138, 140, 141, 144. - Табл. LX, 3 та ін. 18 Рыбаков Б.А. Язычество Древней Руси. - М., 1987. - С. 622. 19 Рыбаков Б.А. Зазн. праця. - С. 622. 20 Рыбаков Б.А. Зазн. праця. - С. 623. - Рис. 110. 21 Рыбаков Б.А. Зазн. праця. - С. 624. 22 Рыбаков Б.А. Зазн. праця. - С. 698, 699, 708, 709, 711. 23 Рыбаков Б.А. Язычество Древней Руси. - С. 696; Його ж. Русское прикладное искусство Х-ХIII веков. - Л., 1971. - С. 16, 17, 39, 40, 42, 102, 104, 108, 109, 110, 113. 24 Корзухина Г.Ф. Зазн. праця. - Табл. V, IX, X, XI, XIII, XIV, XXIII, XXX-XXXII, LXII. 25 Корзухина Г.Ф. Зазн. праця. - Табл. XXIX, XXX, XXXI, XXXIII, XXXV-XXXVII, XLIV, XLV та ін. 26 Піскова Г.О. Зазн. праця. - С. 32-33. 27 Там само. И.С. Винокур, В.И. Якубовський, О.И. Журко, В.П. Мегей ВЕЩЕВОЙ КЛАД ЛЕТОПИСНОГО ГУБИНА В статье описаны ювелирные изделия из вещевого клада ХІІ-ХІІІ в., которые происходят из городища летописного Губина - города Болоховской земли. В составе клада - два набора (гарнитуры) женских украшений: серебрянные колты, браслеты, кольца, перстни, сережки киевского типа, полуторавитковые височные подвески, каменный нательний крестик - всего 40 вещей. Вещи клада свидетельствуют о развитии ювелирного дела Болоховской земли ХІІ-ХІІІ в., которая продолжила киевские, черниговские традиции ювелирного производства, а также вобрала в себя влияние ювелирного искусства Галицко-Волынского княжества. I.S. Vynokur, V.I. Yakubovsky, O.I. Zhurko, V.P. Megei THE STORAGE TREASURE OF THE ANNALISTIC HUBYN The jewelry from the storage treasure of the 12th-13th-Centuries are described in the article. It was found on the territory of the hillford of the annalistic Hubyn - the town of Bolokhiv land. It consists of two sets of the female decorations: the silver pendants (kolty), the bracelets, the signet-rings, the rings, the ear-rings of Kiev type, one and a half coils temple pendants, worn next the skin stone cross. On the whole, it includes 40 things. The things of this treasure testify to the development of the jewelry art of Bolokhiv land in the 12th-13th-Centuries, which has continued Kyiv and Chernigiv traditions of the jewelry production and has absorbed the influence of the jewelry art of the Halytsian - Volinian principality as well.
Вот отсюда - Для просмотра ссылки Зарегистрируйтесь
- - - - - - Сообщение автоматически склеено - - - - - -
Раппопорт П. А. Города Болоховской земли // КС ИИМК. – 1955. – Вып. 57.
.