Сообщество Империал: Рюриковичи, Гедиминовичи, Чингизиды или другие? - Сообщество Империал

Стратегии, Игровые Миры, История, Total War


Imperial
ИмпериалИмпериал
Alexios

Рюриковичи, Гедиминовичи, Чингизиды или другие?

Загадочные князья в русской истории.
Тема создана: 07 Ноябрь 2012, 22:09 · Автор: Alexios
СОХРАНИТЬ ИНФОРМАЦИЮ
Сообщений: 495 · Просмотров: 59 237
  • 50 Страниц
  • Первая
  • 45
  • 46
  • 47
  • 48
  • 49
  • 50
 Alexios
  • Imperial
Imperial
Форумчанин
2 410
8
1 466
6 164
0

Дата: 07 Ноябрь 2012, 22:09

Инспирировано темой про Для просмотра ссылки Зарегистрируйтесь и Для просмотра ссылки Зарегистрируйтеськамрада Ratsha о происхождении изборских князей.
В летописях и актовом материале встречаем, порой, неких князей, чье происхождение вызывало (и вызывает) горячие споры об их происхождении. Самой знаменитой из этих дискуссий стала т.н. "Генеалогическая война" между Ю.Пузыной и его оппонентами по поводу происхождения князя Федька Несвицкого. "Сражения" этой войны происходили в виде статей, публиковавшихся оппонентами в польском журнале "Геральдический месячник" в 1911-1930 гг., и которые планирую перевести и выложить на данном форуме.
В русской историографии самой известной является дискуссия по поводу происхождения князей Болоховской земли (см. соответствующую тему), интерес вызывает также генезис копорских и изборских князей. То же самое можно сказать и о некоторых правителях Пскова в XIV-XV вв.
Немало князей "неизвестного происхождения" встречается в актовом материале Великого княжества Литовского, в частности в знаменитой "Метрике". В объемистом справочнике Ю.Вольффа, посвященном княжеским родам ВКЛ ("Kniaziowie litewsko-ruscy...") находим список из трех десятков фамилий "загадочных" князей. Среди них есть и те, которые играли довольно заметную роль в истории ВКЛ: Домонты, Евлашковичи, Киндыровичи, Козюшно, Крошинские, Плаксичи, Полубенские, Тета. И это еще не все.
Думаю, что если в ходе обсуждения получится "найти родителей" хотя бы одному "загадочному" князю, то уже одно это будет совсем неплохо.
     severinn
    • Imperial
    Imperial
    Форумчанин
    192
    0
    0
    13
    0

    Дата: 20 Май 2020, 21:47

    Глеб Дмитриевич, возможно,из Друцких
       konrad karlovich
      • Imperial
      Imperial
      Форумчанин
      1 324
      3
      321
      1 504
      0

      Дата: 20 Май 2020, 22:05

      Для просмотра ссылки ЗарегистрируйтесьСергей_Мирный

      Смоленских, внук Глеба Святославича?
      Сомнительно. По родословцам, у Глеба был сын Дмитрий, предок князей Жижемских и Соломерских, но нет сведений о его имениях в Луцком повете, которые Свидригайла мог бы назвать "отчиной" его сына и внука. Кроме того, не очень вероятно, что князь Федор И.Корецкий и его жена, Анна М. Жижемская состояли в родстве 3:3.
         Сергей_Мирный
        • Imperial
        Imperial
        Форумчанин
        72
        0
        0
        26
        0

        Дата: 21 Май 2020, 06:14

        В Киево-Печерском синодике первым записан род князя Михаила Ивановича Деревинского. Происхождение его до сих пор не выявлено.

        Следующая информация к размышлению. Сравниваем родоводы Деревинских и Острожецких.

        Деревинские:

        Для просмотра ссылки ЗарегистрируйтесьЦитата

        Першим до Києво-Печерського пом’яника внесений рід князя Михайла Івановича Деревинського, що є, звичайно, випадковим. Князь Михайло жив у кінці XV — на початку XVI ст. Рід князя Михайла Івановича Деревенського (с. 6)

        Перелік має на початку імена князя Дмитра, князя Іоана, далі йдуть нетитуловані чоловічі та жіночі імена. Вітте та Войтович припускали, що тут маємо імена діда та батька князя Михайла [Є. В., 73; Л.В., 1 – 2]. Цей князівський рід геть невідомий з ніяких інших джерел. Я думаю, що предки князя Михайла могли зватись якось інакше, а Деревенським звався тільки він, і, не досягнувши якогось значного становища, лишився поза увагою письмових джерел.

        І генерація

        1. КНЯЗЬ ДМИТРИЙ ДЕРЕВИНСКИЙ (початок XV ст.)

        Записаний у Києво-Печерському пом’янику під поз. 1. У Болохівській землі було м. Деревич (вперше згадане під 1241 р.). Від нього могло походити прізвище цих князів, які теж могли бути нащадками болохівських князів. Зрозуміло, що це тільки гіпотеза і походження даних князів залишається не встановленим.

        ІІ генерація

        2/1. КНЯЗЬ ИВАН ДМИТРИЕВИЧ ДЕРЕВИНСКИЙ (середина XV ст.)

        Жив у середині XV ст. Записаний у Києво-Печерському пом’янику (поз .2) в числі родини князя Михайла Івановича Деревинського після Дмитра. Очевидно, що Іван був сином Дмитра і батьком Михайла. Після нього записані нетитуловані особи. Напевно у нього була дочка, яка вийшла за нетитулованого шляхтича, чия родина також була внесена у блок князів Деревинських.

        ІІІ генерація

        3/2. КНЯЗЬ МИХАЙЛО ИВАНОВИЧ ДЕРЕВИНСКИЙ

        Першим до Києво-Печерського пом’яника внесений рід князя Михайла Івановича Деревинського, що є, звичайно, випадковим. Князь Михайло жив у кінці XV — на початку XVI ст.


        Острожецкие:

        Для просмотра ссылки ЗарегистрируйтесьЦитата

        1 колено

        КНЯЗЬ ДМИТРО (пер. трет. XV ст.)

        1446 року князь Іван Дмитрович за вірну службу при боці Свидригайла отримав разом із синами Острожець та ряд інших володінь (див. додаток 2). З надання випливають імена Іванового батька Дмитра й сина Гліба (цей документ – перша й остання згадка про всіх трьох).печатка князя Петра Михайловича Головні-Острожецького з 1507–1533 рр. В її полі зображено щит, на якому вміщено знак у вигляді з’єднаних стовпом двох півкіл з кінцями загнутими додолу і вбік; над щитом – шолом, в нашоломнику два дерева, навколо щита намет; коловий напис виконано на стрічці мінускульним шрифтом: sigillum pe …[Archiwum Książąt Sanguszków w Sławucie. – Teka ІІ, plik 11; Teka ІII, plik 16 (кругла, розмір 26 мм)]. Не може не впадати у вічі виразна подібність між цим найдавнішим з відомих нам гербів князів Головнів-Острожецьких та гербом князів Острозьких, яким його знаємо впродовж другої половини XIV–першої половини XVI ст. [Archiwum Książąt Sanguszków w Sławucie. – Teka ІІ, plik 39; plik 41; AGAD w Warszawie.– Archiwum Zamoyskich. – Sygn. 33. – S. 678; Archiwum Radziwiłłów. – Dz. XI. – Sygn. 17. – S. 68; Sygn. 18. – S. 1;Perg. 1212; Perg. 8409; ЦДІАК. – Ф. 220. – Оп. 1. – Спр. 644. – Арк. 1.] (див. для прикладу печатку Костянтина Івановича князя Острозького з 1508 р.[ЦДІАК. – Ф. 220. – Оп. 1. – Спр. 644. – Арк. 1; AGAD. – Perg. 8409; Archiwum Radziwiłłów. – Dz. XI. – Sygn. 18. –S. 1.).] Власне, відмінність полягає лише у відсутності зображення зірки на гербі Головнів-Острожецьких. На нашу думку, така подібність геральдичних знаків не може бути випадковою, і, очевидно, вказує на спорідненість даних княжих родів.видається цілком вірогідним припущення, що князі Головні-Острожецькі могли походити від одного з молодших синів Данила Васильковича з Острога – князя Дмитра, який загинув у битві на Ворсклі 1399 р. Відомості про цього князя є вкрай обмеженими – власне, крім факту участі в нещасливій для литовсько-руської держави битві, жодної достовірної інформації в нашому розпорядженні немає. З іншого боку, не менш проблемною, щодо висвітлення в джерелах, є також постать першого з князів Острожецьких, який відомий лише за іменем по-батькові князя Івана Дмитровича, якого знаємо з документу з 1446 р. На нашу думку, не було б великим перебільшенням припустити, що князь Дмитро Острожецький та князь ДмитроДанилович Острозький є однією й тією жсамою особою. Хронологічна відстань між битвою на Ворсклі, в якій загинув Дмитро Данилович, та актом 1446 р., в якій згадано сина князя Дмитра Острожецького – Івана, не є надто великою, щоб зробити дане припущення неможливим. Вирішальним же аргументом для підтвердження даної версії має послужити встановлений нами факт подібності геральдичних знаків князів Острозьких та Острожецьких.
        [Wolff J. Kniaziowie litewsko-ruscy. – S. 343; Войтович Л. Князівські династії Східної Європи. – С. 232. 197 Wolff J. Kniaziowie litewsko-ruscy. – S. 131.]

        2 колено

        КНЯЗЬ ИВАН ДМИТРИЕВИЧ ОСТРОЖЕЦКИЙ († після 1446)

        згадані у 1446 р. 1446 року князь Іван Дмитрович за вірну службу при боці Свидригайла отримав разом із синами Острожець та ряд інших володінь (див. додаток 2). З надання випливають імена Іванового батька Дмитра й сина Гліба (цей документ – перша й остання згадка про всіх трьох).
        У квітні 1600-го київський воєвода Василь-Костянтин Острозький подав до Луцького ґродського суду цікаву скаргу на спадкоємців свого давнього слуги, на той момент уже померлого Ждана Боровицького. У ній ішлося про псування й неповернення Боровицьким переданих йому для провадження судових процесів дому Острозьких «справ […] листовъ, привилеевъ, мамрамовъ и всяких поступков правныхъ, которые одно были в доме и скарбе его княжатское милости». У реєстрі загублених документів на першому місці стоїть привілей на пергаменті «продку» князя Василя-Костянтина – Івану Острозькому на має-тки Острожець, Косарів та інші [ЦДІАК України, ф. 25, оп. 1, спр. 56, арк. 496 зв.–497 зв.] Здається, цього «Івана Острозького» слід ототожнювати зі згаданим вище «Іваном Дмитровичем», якому 1446 року Свидригайло повернув батьківщину. Оригінал Свидригайлового привілею 1582 року зберігався ще в скарбі королеви Анни Яґеллонки серед паперів Острозького князівства (див. додаток 2)Зрештою, співзвучність назв двох столичних міст могла підштовхнути авторів легенди до логічного припущення про те, що Острожець заснував, як «Малий Остріг», котрийсь із молодших представників роду Острозьких. На жаль, жодне з відомих нам джерел не вказує на час та обставини появи цього населеного пункту. Перша писемна згадка про нього датується 1446-м роком, коли Острожець, відповідно до привілею Свидригайла, було повернуто князю Івану Дмитровичу.

        3 колено

        КНЯЗЬ ГЛЕБ ИВАНОВИЧ ЛИЗИНОС († між 1488–1493)

        згадані у 1446 р. 1446 року князь Іван Дмитрович за вірну службу при боці Свидригайла отримав разом із синами Острожець та ряд інших володінь (див. додаток 2). З надання випливають імена Іванового батька Дмитра й сина Гліба (цей документ – перша й остання згадка про всіх трьох).на початок XVI ст. Острожець і Косарів, а також Березне з околицею й надалі належали нащадкам Івана Дмитровича, рештою ж земель володіли інші роди, причому найбільше посідали князі Корецькі – Суськ, Радомишль і Перекали. Про те, в який спосіб вони дістали частину Острожеччини, дізнаємося з опублікованих документів архіву Санґушків. 1512 року вдова й сини князя Івана Васильовича Корецького передали Перекали своєму зятю Михайлу Зброховичу та його дружині57. У відповідному записі село назване «батьківським маєтком» вдови Корецької, яку звали Василиса Глібівна. З інших джерел відомо, що вона була дочкою і єдиною спадкоємицею князя Гліба Лизиносовича, померлого між 1488-м і 1493-м роками58. У каталогах Наталі Яковенко та Леонтія Войтовича князі Лизиноси зараховані до родів невстановленого походження59, проте з’ясувати їх ґенезу не так і складно. З огляду на те, що 1446 року Свидригайло повернув Перекали князю Івану Дмитровичу «и сыномъ его князю Глебу з братьею его», а сам Гліб звався Лизиносовичем, можна з певністю твердити, що першим Лизиносом був Іван Дмитрович, князь на Острожці.

        КНЯЗЬ МИХАЙЛО ИВАНОВИЧ ОСТРОЖЕЦКИЙ Деревинский?

        згадані у 1446 р. Ще один Іванів нащадок – князь Михайло – вираховується за допомогою логічного припущення, що коли наприкінці XV – на початку XVI ст. жив Петро Михайлович Острожецький, значить, його батько народився десь у першій половині – середині XV ст. в родині Івана Дмитровича.

        ~ дочка Пашка Дахновича, володимирського старости і члена панів-ради князя Свидригайла.листа Жигимонта І від 29 червня 1528 р


        Локализовать бы этот Деревин?
           severinn
          • Imperial
          Imperial
          Форумчанин
          192
          0
          0
          13
          0

          Дата: 21 Май 2020, 08:35

          Для просмотра ссылки ЗарегистрируйтесьСергей_Мирный (21 Май 2020, 06:14):

          В Киево-Печерском синодике первым записан род князя Михаила Ивановича Деревинского. Происхождение его до сих пор не выявлено.

          Следующая информация к размышлению. Сравниваем родоводы Деревинских и Острожецких.

          Деревинские:

          Для просмотра ссылки ЗарегистрируйтесьЦитата

          Першим до Києво-Печерського пом’яника внесений рід князя Михайла Івановича Деревинського, що є, звичайно, випадковим. Князь Михайло жив у кінці XV — на початку XVI ст. Рід князя Михайла Івановича Деревенського (с. 6)

          Перелік має на початку імена князя Дмитра, князя Іоана, далі йдуть нетитуловані чоловічі та жіночі імена. Вітте та Войтович припускали, що тут маємо імена діда та батька князя Михайла [Є. В., 73; Л.В., 1 – 2]. Цей князівський рід геть невідомий з ніяких інших джерел. Я думаю, що предки князя Михайла могли зватись якось інакше, а Деревенським звався тільки він, і, не досягнувши якогось значного становища, лишився поза увагою письмових джерел.

          І генерація

          1. КНЯЗЬ ДМИТРИЙ ДЕРЕВИНСКИЙ (початок XV ст.)

          Записаний у Києво-Печерському пом’янику під поз. 1. У Болохівській землі було м. Деревич (вперше згадане під 1241 р.). Від нього могло походити прізвище цих князів, які теж могли бути нащадками болохівських князів. Зрозуміло, що це тільки гіпотеза і походження даних князів залишається не встановленим.

          ІІ генерація

          2/1. КНЯЗЬ ИВАН ДМИТРИЕВИЧ ДЕРЕВИНСКИЙ (середина XV ст.)

          Жив у середині XV ст. Записаний у Києво-Печерському пом’янику (поз .2) в числі родини князя Михайла Івановича Деревинського після Дмитра. Очевидно, що Іван був сином Дмитра і батьком Михайла. Після нього записані нетитуловані особи. Напевно у нього була дочка, яка вийшла за нетитулованого шляхтича, чия родина також була внесена у блок князів Деревинських.

          ІІІ генерація

          3/2. КНЯЗЬ МИХАЙЛО ИВАНОВИЧ ДЕРЕВИНСКИЙ

          Першим до Києво-Печерського пом’яника внесений рід князя Михайла Івановича Деревинського, що є, звичайно, випадковим. Князь Михайло жив у кінці XV — на початку XVI ст.


          Острожецкие:

          Для просмотра ссылки ЗарегистрируйтесьЦитата

          1 колено

          КНЯЗЬ ДМИТРО (пер. трет. XV ст.)

          1446 року князь Іван Дмитрович за вірну службу при боці Свидригайла отримав разом із синами Острожець та ряд інших володінь (див. додаток 2). З надання випливають імена Іванового батька Дмитра й сина Гліба (цей документ – перша й остання згадка про всіх трьох).печатка князя Петра Михайловича Головні-Острожецького з 1507–1533 рр. В її полі зображено щит, на якому вміщено знак у вигляді з’єднаних стовпом двох півкіл з кінцями загнутими додолу і вбік; над щитом – шолом, в нашоломнику два дерева, навколо щита намет; коловий напис виконано на стрічці мінускульним шрифтом: sigillum pe …[Archiwum Książąt Sanguszków w Sławucie. – Teka ІІ, plik 11; Teka ІII, plik 16 (кругла, розмір 26 мм)]. Не може не впадати у вічі виразна подібність між цим найдавнішим з відомих нам гербів князів Головнів-Острожецьких та гербом князів Острозьких, яким його знаємо впродовж другої половини XIV–першої половини XVI ст. [Archiwum Książąt Sanguszków w Sławucie. – Teka ІІ, plik 39; plik 41; AGAD w Warszawie.– Archiwum Zamoyskich. – Sygn. 33. – S. 678; Archiwum Radziwiłłów. – Dz. XI. – Sygn. 17. – S. 68; Sygn. 18. – S. 1;Perg. 1212; Perg. 8409; ЦДІАК. – Ф. 220. – Оп. 1. – Спр. 644. – Арк. 1.] (див. для прикладу печатку Костянтина Івановича князя Острозького з 1508 р.[ЦДІАК. – Ф. 220. – Оп. 1. – Спр. 644. – Арк. 1; AGAD. – Perg. 8409; Archiwum Radziwiłłów. – Dz. XI. – Sygn. 18. –S. 1.).] Власне, відмінність полягає лише у відсутності зображення зірки на гербі Головнів-Острожецьких. На нашу думку, така подібність геральдичних знаків не може бути випадковою, і, очевидно, вказує на спорідненість даних княжих родів.видається цілком вірогідним припущення, що князі Головні-Острожецькі могли походити від одного з молодших синів Данила Васильковича з Острога – князя Дмитра, який загинув у битві на Ворсклі 1399 р. Відомості про цього князя є вкрай обмеженими – власне, крім факту участі в нещасливій для литовсько-руської держави битві, жодної достовірної інформації в нашому розпорядженні немає. З іншого боку, не менш проблемною, щодо висвітлення в джерелах, є також постать першого з князів Острожецьких, який відомий лише за іменем по-батькові князя Івана Дмитровича, якого знаємо з документу з 1446 р. На нашу думку, не було б великим перебільшенням припустити, що князь Дмитро Острожецький та князь ДмитроДанилович Острозький є однією й тією жсамою особою. Хронологічна відстань між битвою на Ворсклі, в якій загинув Дмитро Данилович, та актом 1446 р., в якій згадано сина князя Дмитра Острожецького – Івана, не є надто великою, щоб зробити дане припущення неможливим. Вирішальним же аргументом для підтвердження даної версії має послужити встановлений нами факт подібності геральдичних знаків князів Острозьких та Острожецьких.
          [Wolff J. Kniaziowie litewsko-ruscy. – S. 343; Войтович Л. Князівські династії Східної Європи. – С. 232. 197 Wolff J. Kniaziowie litewsko-ruscy. – S. 131.]

          2 колено

          КНЯЗЬ ИВАН ДМИТРИЕВИЧ ОСТРОЖЕЦКИЙ († після 1446)

          згадані у 1446 р. 1446 року князь Іван Дмитрович за вірну службу при боці Свидригайла отримав разом із синами Острожець та ряд інших володінь (див. додаток 2). З надання випливають імена Іванового батька Дмитра й сина Гліба (цей документ – перша й остання згадка про всіх трьох).
          У квітні 1600-го київський воєвода Василь-Костянтин Острозький подав до Луцького ґродського суду цікаву скаргу на спадкоємців свого давнього слуги, на той момент уже померлого Ждана Боровицького. У ній ішлося про псування й неповернення Боровицьким переданих йому для провадження судових процесів дому Острозьких «справ […] листовъ, привилеевъ, мамрамовъ и всяких поступков правныхъ, которые одно были в доме и скарбе его княжатское милости». У реєстрі загублених документів на першому місці стоїть привілей на пергаменті «продку» князя Василя-Костянтина – Івану Острозькому на має-тки Острожець, Косарів та інші [ЦДІАК України, ф. 25, оп. 1, спр. 56, арк. 496 зв.–497 зв.] Здається, цього «Івана Острозького» слід ототожнювати зі згаданим вище «Іваном Дмитровичем», якому 1446 року Свидригайло повернув батьківщину. Оригінал Свидригайлового привілею 1582 року зберігався ще в скарбі королеви Анни Яґеллонки серед паперів Острозького князівства (див. додаток 2)Зрештою, співзвучність назв двох столичних міст могла підштовхнути авторів легенди до логічного припущення про те, що Острожець заснував, як «Малий Остріг», котрийсь із молодших представників роду Острозьких. На жаль, жодне з відомих нам джерел не вказує на час та обставини появи цього населеного пункту. Перша писемна згадка про нього датується 1446-м роком, коли Острожець, відповідно до привілею Свидригайла, було повернуто князю Івану Дмитровичу.

          3 колено

          КНЯЗЬ ГЛЕБ ИВАНОВИЧ ЛИЗИНОС († між 1488–1493)

          згадані у 1446 р. 1446 року князь Іван Дмитрович за вірну службу при боці Свидригайла отримав разом із синами Острожець та ряд інших володінь (див. додаток 2). З надання випливають імена Іванового батька Дмитра й сина Гліба (цей документ – перша й остання згадка про всіх трьох).на початок XVI ст. Острожець і Косарів, а також Березне з околицею й надалі належали нащадкам Івана Дмитровича, рештою ж земель володіли інші роди, причому найбільше посідали князі Корецькі – Суськ, Радомишль і Перекали. Про те, в який спосіб вони дістали частину Острожеччини, дізнаємося з опублікованих документів архіву Санґушків. 1512 року вдова й сини князя Івана Васильовича Корецького передали Перекали своєму зятю Михайлу Зброховичу та його дружині57. У відповідному записі село назване «батьківським маєтком» вдови Корецької, яку звали Василиса Глібівна. З інших джерел відомо, що вона була дочкою і єдиною спадкоємицею князя Гліба Лизиносовича, померлого між 1488-м і 1493-м роками58. У каталогах Наталі Яковенко та Леонтія Войтовича князі Лизиноси зараховані до родів невстановленого походження59, проте з’ясувати їх ґенезу не так і складно. З огляду на те, що 1446 року Свидригайло повернув Перекали князю Івану Дмитровичу «и сыномъ его князю Глебу з братьею его», а сам Гліб звався Лизиносовичем, можна з певністю твердити, що першим Лизиносом був Іван Дмитрович, князь на Острожці.

          КНЯЗЬ МИХАЙЛО ИВАНОВИЧ ОСТРОЖЕЦКИЙ Деревинский?

          згадані у 1446 р. Ще один Іванів нащадок – князь Михайло – вираховується за допомогою логічного припущення, що коли наприкінці XV – на початку XVI ст. жив Петро Михайлович Острожецький, значить, його батько народився десь у першій половині – середині XV ст. в родині Івана Дмитровича.

          ~ дочка Пашка Дахновича, володимирського старости і члена панів-ради князя Свидригайла.листа Жигимонта І від 29 червня 1528 р


          Локализовать бы этот Деревин?

          Род Деревинских существует и ныне.Вероятно, потомки этих князей.

          Для просмотра ссылки Зарегистрируйтесь



          Дереви́ны (укр. Деревини) – село, расположенное на территории Городнянского района Черниговской области (Украина) на берегу реки Терюха. Расположено в 17 км на север от райцентра Городни. Население — 652 чел. (на 2006 г.).
          ru.wikipedia.org


          вероятно, не только там

          могло писаться и как "деревня", "строение из дерева", тот же Острожец , вероятно, был деревянным отстрогом


          Деревянно́е (укр. Дерев'яне́) — село, входит в Зарянский сельский совет Ровненского района Ровненской области Украины. *как и Острожец)

          Население по переписи 2001 года составляло 757 человек. Почтовый индекс — 35312. Телефонный код — 362. Код КОАТУУ — 5624684905.
             Ratsha
            • Imperial
            Imperial
            Форумчанин
            2 183
            7
            1 119
            4 860
            0

            Дата: 21 Май 2020, 08:58

            Для просмотра ссылки Зарегистрируйтесьseverinn

            Род Деревинских существует и ныне.Вероятно, потомки этих князей.

            А откуда Вы знаете, что потомки, а не однофамильцы?

            Для просмотра ссылки Зарегистрируйтесьseverinn

            Дереви́ны (укр. Деревини) – село, расположенное на территории Городнянского района Черниговской области (Украина) на берегу реки Терюха. Расположено в 17 км на север от райцентра Городни. Население — 652 чел. (на 2006 г.).

            В той же педевикии написано, что в первый раз упоминается в 1715 г. Есть свидетельства существования этого н.п. лет на 300 раньше?
               severinn
              • Imperial
              Imperial
              Форумчанин
              192
              0
              0
              13
              0

              Дата: 21 Май 2020, 09:21

              Деревин могли впоследствии назвать Острожец , после основания (восстановления, реконструкции в 1528)

              - - - Сообщение автоматически склеено - - -

              Для просмотра ссылки ЗарегистрируйтесьRatsha (21 Май 2020, 08:58):

              Для просмотра ссылки Зарегистрируйтесьseverinn

              Род Деревинских существует и ныне.Вероятно, потомки этих князей.

              А откуда Вы знаете, что потомки, а не однофамильцы?

              Для просмотра ссылки Зарегистрируйтесьseverinn

              Дереви́ны (укр. Деревини) – село, расположенное на территории Городнянского района Черниговской области (Украина) на берегу реки Терюха. Расположено в 17 км на север от райцентра Городни. Население — 652 чел. (на 2006 г.).

              В той же педевикии написано, что в первый раз упоминается в 1715 г. Есть свидетельства существования этого н.п. лет на 300 раньше?

              Деревинские из шляхты. Т.е. есть вероятность. Утверждать можно только восстановив генеалогию рода минимум с 17 века, лучше с 16. Этим потомки, как видно, и занимаются. Стоит пожелать их поискам удачи.

              Пример с населенными пунктами о том, что н.п. мог называться не только как "Деревин"
                 Сергей_Мирный
                • Imperial
                Imperial
                Форумчанин
                72
                0
                0
                26
                0

                Дата: 21 Май 2020, 09:22

                Древин существовал в повете Володимерском, и да существовал земянский род Древинских, но вряд ли они потомки по мужской линии. У Петра Михайловича Острожецкого было минимум две сестры, которые вышли за земян:

                княжна Катерина Михайловна Головня-Острожецкая (1518)
                ~ N Шуд
                княжна Белухна МихайловнаГоловня-Острожецкая (1518)
                ~ Ян Котович

                Для просмотра ссылки ЗарегистрируйтесьЦитата

                ЄНКОВИЧІ Od nich poszli Drewińscy i pewno Kołmowscy.
                Rodzina: Drzewiński (także: Drewiński)
                Herb: Korczak
                Gniazdo: z Drzewina w powiecie włodzimierskim
                Przydomki: Fedorowicz
                Pisali się: z Drewina.

                пани ДРИВИНСЬКІ – панський рід, у XVІ–XVІI ст. землевласники у Волинській землі.

                I

                Єнько

                II

                Федiр Єнькович
                Fedor Junkowicz, na popis ziemi wołyńskiej 1528 r., stawił jednego konia.
                Из "Вырока Зигмунта I в справе князя Александра Вишневецкого против князя Фёдора Сангушки за присуженье села его Древина Фёдору Юньку" от 30 июля 1538 года (Арх. Сангушков, Т. 4, стр. 153) мы узнаем, что еще в период до 1538 года князь Александр Михайлович Вишневецкий купил имение Дривин в земянина земли Волынской и его жены, пана Скиндира. В то же время, князь Алесандр Михайлович Вишневецкий жалуется на старосту Владимирского князя Федора Андреевича Сангушку, что он это имение гвалтом захватил и отдал подстаросте Владимирскому Федору Еньку, на что Сангушко поведал, что он этого имения не отнимал, а присудил своему подстаросте за долг 238 коп грошей литовских на том же Скиндиру Дривинском. Другими словами, князь А. Вишневецкий купил имение Дривин в Скиндира, которое фактически находилось в залоге в Федора Енька, из-за чего и возник конфликт, поскольку интересы Федора Енька защитил его патрон князь Ф. Сангушко. Выяснилось также, что при покупке Дривина князь Вишневецкий не додал Скиндиру Дривинскому 40 коп грошей литовских. В конце концов решением (выроком) Сигизмунда имение Дривин присуждалось князю Александру Вишневецкому держать на вечные часы, он отдает пенязи (долг 40 коп грошей литовских) Скиндиру Дривинскому, а Скиндир передает их Юньку.
                1 мая 1502 года король Александр подтвердил Федору Енковичу первую свою данину село Обениж и 6 служб там же в Турийской волости. (Арх. Санг. Т. 3, стр. 31).
                Григорій Єнкович
                Василій Єнкович Колмовський
                Wasil Jenkowicz z Drewina, stawił 1528 r. na popis ziemi wołyńskiej 4 konie. Tenże Wasil Fedorowicz Junkiewicz, wraz z żoną i dziećmi, sprzedał 1532 roku Obeniż Sanguszce (potwierdzenie z 1533 r. ML. 24). W 1545 r. dzierżawca krasnosielski, 1546 r. i haliczański i komisarz królewski. W 1545 r. nazwany Wasilem Junkiewiczem Małkowskim (czy nie Mokowskim, bo był dziedzicem Mokowicz), a w 1546 r. herb jego przedstawia: krzyż zwyczajny, u stóp którego dwa drzewca w poprzek złożone (Arch. Sang.)
                Dziedzicem Kołmowa był 1552 r. Bazyli Junkiewicz. Wziął on Kołmów w spadku po swoim bracie Hryćku, za potwierdzeniem królewskiem, z 1518 r. (ML.; Arch. I. Z. Ros VII. 1).



                Дривин принадлежал пану Скиндирю в 1538 году.

                Для просмотра ссылки ЗарегистрируйтесьЦитата

                Деревянно́е (укр. Дерев'яне́) — село, входит в Зарянский сельский совет Ровненского района Ровненской области Украины. *как и Острожец)


                Интересно.

                Деревинским, по-моему Войтович приписал летописные Деревичи в Болховский Земле.

                Но Деревичи перейдут в Деревицкие, как Неричи - в Нерыцкие :0142:. Хотя обладание Острожецкими Деревичами может потянуть шикарные версии о принадлежности Болховский Земли. Но как пишут корифеи - сомнительно.


                В Дривине (тот ли Дривин?) были также представители рода Стецьковичей (в будущем Ставецьких) Василий Федорович Енкович (уп.1532) женился на дочке Ивана Кудина Стецьковича. Скиндир и Кудин - владельцы Дривина?
                   Сергей_Мирный
                  • Imperial
                  Imperial
                  Форумчанин
                  72
                  0
                  0
                  26
                  0

                  Дата: 21 Май 2020, 09:55

                  Для просмотра ссылки ЗарегистрируйтесьЦитата

                  Деревянно́е (укр. Дерев'яне́) — село, входит в Зарянский сельский совет Ровненского района Ровненской области Украины. *как и Острожец)



                  Из Википедии:

                  В акті 1445 року сказано: «ми великий князь Олександр дали єсмо єму (Чарторийському) село Алишов(Голишів) а к тому же Дерев'яное на Рудце». А три роки опісля знову запис: «село Деревное и Заставье князь Михаил Чарторыйський велит передать на удержание Клевани». Подібне утверджує акт 1577 року: «Дерев'яное» як власність княгині Іванової Чарторийської надається Клевансьому замкові.
                     severinn
                    • Imperial
                    Imperial
                    Форумчанин
                    192
                    0
                    0
                    13
                    0

                    Дата: 21 Май 2020, 10:16

                    Для просмотра ссылки ЗарегистрируйтесьСергей_Мирный (21 Май 2020, 09:22):

                    Древин существовал в повете Володимерском, и да существовал земянский род Древинских, но вряд ли они потомки по мужской линии. У Петра Михайловича Острожецкого было минимум две сестры, которые вышли за земян:

                    княжна Катерина Михайловна Головня-Острожецкая (1518)
                    ~ N Шуд
                    княжна Белухна МихайловнаГоловня-Острожецкая (1518)
                    ~ Ян Котович

                    потомки именно Деревинские, а не Древинские.
                    потомки ли именно по мужской линии ? Установить можно только восстановив генеалогию рода с 16-17 вв.Но... фамилия сохранилась именно как Деревинские. Шляхта, т.б. от князей, сохраняла бы по возможности фамилию неизменной, даже теряя титул князя.
                       Сергей_Мирный
                      • Imperial
                      Imperial
                      Форумчанин
                      72
                      0
                      0
                      26
                      0

                      Дата: 23 Май 2020, 05:56

                      У Полехова в "Наследниках..." в числе сторонников (точнее они входили в его двор в 1438, были его маршалками) записаны две следующие персоны неизвестного происхождения:

                      Василий Андреевич [князь Василеи Андреевич маршалок наш]
                      1. Происхождение неизвестно (возможно, один из смоленских княжеских родов?). Попытка Ю. Пузыны вывести его от князя Андрея Ольгердовича Полоцкого и объявить родоначальником одной из ветвей князей Друцких (Puzyna J. O pochodzeniu kniazia Fedka Nieświzkiego // Miesięcznik Heraldyczny. 1911. № 5–6. S. 79–80) неубедительна, поскольку пан Василий Полоцкий — это другое лицо (Halecki O. Ostatnie lata Świdrygiełły. S. 111–112;
                      см. ниже его биограмму). Сын — вероятно, князь Андрей Васильевич, который следует за ним в списке свидетелей Свидригайлова пожалования.
                      5. Маршалок Свидригайла (1438), окольничий смоленский (1451) (AGAD. Dok. perg. № 7310; опубл.: Ліцкевіч А. У. Старабеларускія граматы XV ст. № 6. С. 19–20).
                      6. Свидетель пожалований Свидригайла Григорию Стреченовичу от 2 сентября 1438 г.

                      Андрей Васильевич [князь Андреи Васильевич маршалок наш]
                      1. Происхождение неизвестно. Отец — возможно, князь Василий Андреевич, который в упоминании непосредственно предшествует ему.
                      5. Маршалок Свидригайла в 1438 г.
                      6. Свидетель пожалований Свидригайла немцу Юрку от 9 мая 1438 г. и Григорию Стреченовичу от 2 сентября 1438 г.

                      Может есть у кого какие соображения на их счёт.
                        Fleur de Lis: Normans
                        Дата: 29 Май 2020, 11:11
                        Fleur de Lis
                        Дата: 28 Май 2020, 17:42
                        Итальянские Войны 1493 - 1559
                        Дата: 21 Май 2020, 01:11
                        Middle-Earth: Dagor Dagorath
                        Дата: 19 Апр 2020, 21:28
                        Imjin War of Korea
                        Дата: 18 Апр 2020, 18:38
                        [Sab-Mod] Warcraft Total War: Wind of Change
                        Дата: 16 Апр 2020, 20:00
                        Witcher Total War King Of Skellige
                        Дата: 15 Апр 2020, 20:21
                        Warcraft: Total War
                        Дата: 14 Апр 2020, 18:11
                        [HoI4] The Road to 56
                        Дата: 02 Апр 2020, 02:38
                        Monsters from Men
                        Дата: 01 Апр 2020, 14:45
                        [HoI4] Economic Crisis 2013
                        Дата: 31 Мар 2020, 22:14
                        [HoI4] The Great War
                        Дата: 31 Мар 2020, 21:49
                        [HoI4] Player-Led Peace Conferences
                        Дата: 31 Мар 2020, 21:04
                        Ancient Empires Total Wars
                        Дата: 28 Мар 2020, 13:12
                        New Teuton
                        Дата: 23 Мар 2020, 21:28
                        Akthross Total War
                        Дата: 18 Мар 2020, 18:23
                        Dragon Dawn: Total War
                        Дата: 18 Мар 2020, 18:17
                        [MOD] Thera: Redux
                        Дата: 18 Мар 2020, 18:10
                        LME SonarEdition 1805 год
                        Дата: 17 Мар 2020, 23:37
                        Hyrule: Total War
                        Дата: 17 Мар 2020, 10:21
                        Русская локализация Total War: Warhammer
                        Дата: 17 Мар 2020, 00:13
                        Divide and Conquer
                        Дата: 15 Мар 2020, 22:02
                        Potop Total War
                        Дата: 12 Мар 2020, 15:15
                        Rise of the Eagles
                        Дата: 12 Мар 2020, 15:06
                        Invasio Barbarorvm II: Africa Vandalorvm
                        Дата: 12 Мар 2020, 15:00
                        Albion Total War
                        Дата: 12 Мар 2020, 14:42
                        La Guerre de Cent Ans - The Hundred Years War
                        Дата: 12 Мар 2020, 14:35
                        The Imperial Conflict 1405
                        Дата: 12 Мар 2020, 14:17
                        Mongolo-Tatar Invasion
                        Дата: 12 Мар 2020, 14:07
                        Regions & Provinces Mod
                        Дата: 12 Мар 2020, 13:48
                        Stainless Steel Historical Improvement Project
                        Дата: 12 Мар 2020, 13:41
                        Magyar Mod
                        Дата: 12 Мар 2020, 13:32
                        Anatolian Principalities
                        Дата: 12 Мар 2020, 13:16
                        De Bello Mundi
                        Дата: 12 Мар 2020, 00:04
                        Pirates Uber Alles
                        Дата: 09 Мар 2020, 19:07
                        Hundert Year War
                        Дата: 06 Мар 2020, 12:09
                        Judex - Rex
                        Дата: 06 Мар 2020, 01:40
                        Белая Гвардия: Total War
                        Дата: 04 Мар 2020, 16:30
                        Total War: 1942
                        Дата: 02 Мар 2020, 21:21
                        Ogniem i Mieczem: TW
                        Дата: 02 Мар 2020, 21:21
                        Natus ob Imperium
                        Дата: 01 Мар 2020, 22:32
                        The Great Conflicts 872-1071
                        Дата: 01 Мар 2020, 20:17
                        Tsardoms: Total War
                        Дата: 01 Мар 2020, 20:06
                        Ferrum Aeternum
                        Дата: 01 Мар 2020, 19:56
                        Real Experience Mod
                        Дата: 28 Фев 2020, 00:32
                        Mists of Calradia
                        Дата: 25 Фев 2020, 11:26
                        Rise of Three Kingdoms
                        Дата: 24 Фев 2020, 17:22
                        Исправленная локализация для Total War: Three Kingdoms
                        Дата: 23 Фев 2020, 17:33
                        Imperial Destroyer
                        Дата: 22 Фев 2020, 23:31
                        Darth Mod Empire
                        Дата: 22 Фев 2020, 23:30
                        • 50 Страниц
                        • Первая
                        • 45
                        • 46
                        • 47
                        • 48
                        • 49
                        • 50
                        У тебя есть вопрос или предложение по этой теме? Или хочешь высказать свою точку зрения?
                        Тогда просто нажми ниже на любую кнопку своей социальной сети и сделай это!

                        [ Регистрация ]Для скрытия рекламы, зарегистрируйтесь на форуме[ Вход на форум
                        © 2020 «Империал» · Условия использования · Ответственность · Визитка Сообщества · 06 Июн 2020, 01:04 · Счётчики