В Киево-Печерском синодике первым записан род князя Михаила Ивановича Деревинского. Происхождение его до сих пор не выявлено.
Следующая информация к размышлению. Сравниваем родоводы Деревинских и Острожецких.
Деревинские:
Для просмотра ссылки ЗарегистрируйтесьЦитата
Першим до Києво-Печерського пом’яника внесений рід князя Михайла Івановича Деревинського, що є, звичайно, випадковим. Князь Михайло жив у кінці XV — на початку XVI ст. Рід князя Михайла Івановича Деревенського (с. 6)
Перелік має на початку імена князя Дмитра, князя Іоана, далі йдуть нетитуловані чоловічі та жіночі імена. Вітте та Войтович припускали, що тут маємо імена діда та батька князя Михайла [Є. В., 73; Л.В., 1 – 2]. Цей князівський рід геть невідомий з ніяких інших джерел. Я думаю, що предки князя Михайла могли зватись якось інакше, а Деревенським звався тільки він, і, не досягнувши якогось значного становища, лишився поза увагою письмових джерел.
І генерація
1. КНЯЗЬ ДМИТРИЙ ДЕРЕВИНСКИЙ (початок XV ст.)
Записаний у Києво-Печерському пом’янику під поз. 1. У Болохівській землі було м. Деревич (вперше згадане під 1241 р.). Від нього могло походити прізвище цих князів, які теж могли бути нащадками болохівських князів. Зрозуміло, що це тільки гіпотеза і походження даних князів залишається не встановленим.
ІІ генерація
2/1. КНЯЗЬ ИВАН ДМИТРИЕВИЧ ДЕРЕВИНСКИЙ (середина XV ст.)
Жив у середині XV ст. Записаний у Києво-Печерському пом’янику (поз .2) в числі родини князя Михайла Івановича Деревинського після Дмитра. Очевидно, що Іван був сином Дмитра і батьком Михайла. Після нього записані нетитуловані особи. Напевно у нього була дочка, яка вийшла за нетитулованого шляхтича, чия родина також була внесена у блок князів Деревинських.
ІІІ генерація
3/2. КНЯЗЬ МИХАЙЛО ИВАНОВИЧ ДЕРЕВИНСКИЙ
Першим до Києво-Печерського пом’яника внесений рід князя Михайла Івановича Деревинського, що є, звичайно, випадковим. Князь Михайло жив у кінці XV — на початку XVI ст.
Острожецкие:
Для просмотра ссылки ЗарегистрируйтесьЦитата
1 колено
КНЯЗЬ ДМИТРО (пер. трет. XV ст.)
1446 року князь Іван Дмитрович за вірну службу при боці Свидригайла отримав разом із синами Острожець та ряд інших володінь (див. додаток 2). З надання випливають імена Іванового батька Дмитра й сина Гліба (цей документ – перша й остання згадка про всіх трьох).печатка князя Петра Михайловича Головні-Острожецького з 1507–1533 рр. В її полі зображено щит, на якому вміщено знак у вигляді з’єднаних стовпом двох півкіл з кінцями загнутими додолу і вбік; над щитом – шолом, в нашоломнику два дерева, навколо щита намет; коловий напис виконано на стрічці мінускульним шрифтом: sigillum pe …[Archiwum Książąt Sanguszków w Sławucie. – Teka ІІ, plik 11; Teka ІII, plik 16 (кругла, розмір 26 мм)]. Не може не впадати у вічі виразна подібність між цим найдавнішим з відомих нам гербів князів Головнів-Острожецьких та гербом князів Острозьких, яким його знаємо впродовж другої половини XIV–першої половини XVI ст. [Archiwum Książąt Sanguszków w Sławucie. – Teka ІІ, plik 39; plik 41; AGAD w Warszawie.– Archiwum Zamoyskich. – Sygn. 33. – S. 678; Archiwum Radziwiłłów. – Dz. XI. – Sygn. 17. – S. 68; Sygn. 18. – S. 1;Perg. 1212; Perg. 8409; ЦДІАК. – Ф. 220. – Оп. 1. – Спр. 644. – Арк. 1.] (див. для прикладу печатку Костянтина Івановича князя Острозького з 1508 р.[ЦДІАК. – Ф. 220. – Оп. 1. – Спр. 644. – Арк. 1; AGAD. – Perg. 8409; Archiwum Radziwiłłów. – Dz. XI. – Sygn. 18. –S. 1.).] Власне, відмінність полягає лише у відсутності зображення зірки на гербі Головнів-Острожецьких. На нашу думку, така подібність геральдичних знаків не може бути випадковою, і, очевидно, вказує на спорідненість даних княжих родів.видається цілком вірогідним припущення, що князі Головні-Острожецькі могли походити від одного з молодших синів Данила Васильковича з Острога – князя Дмитра, який загинув у битві на Ворсклі 1399 р. Відомості про цього князя є вкрай обмеженими – власне, крім факту участі в нещасливій для литовсько-руської держави битві, жодної достовірної інформації в нашому розпорядженні немає. З іншого боку, не менш проблемною, щодо висвітлення в джерелах, є також постать першого з князів Острожецьких, який відомий лише за іменем по-батькові князя Івана Дмитровича, якого знаємо з документу з 1446 р. На нашу думку, не було б великим перебільшенням припустити, що князь Дмитро Острожецький та князь ДмитроДанилович Острозький є однією й тією жсамою особою. Хронологічна відстань між битвою на Ворсклі, в якій загинув Дмитро Данилович, та актом 1446 р., в якій згадано сина князя Дмитра Острожецького – Івана, не є надто великою, щоб зробити дане припущення неможливим. Вирішальним же аргументом для підтвердження даної версії має послужити встановлений нами факт подібності геральдичних знаків князів Острозьких та Острожецьких.
[Wolff J. Kniaziowie litewsko-ruscy. – S. 343; Войтович Л. Князівські династії Східної Європи. – С. 232. 197 Wolff J. Kniaziowie litewsko-ruscy. – S. 131.]
2 колено
КНЯЗЬ ИВАН ДМИТРИЕВИЧ ОСТРОЖЕЦКИЙ († після 1446)
згадані у 1446 р. 1446 року князь Іван Дмитрович за вірну службу при боці Свидригайла отримав разом із синами Острожець та ряд інших володінь (див. додаток 2). З надання випливають імена Іванового батька Дмитра й сина Гліба (цей документ – перша й остання згадка про всіх трьох).
У квітні 1600-го київський воєвода Василь-Костянтин Острозький подав до Луцького ґродського суду цікаву скаргу на спадкоємців свого давнього слуги, на той момент уже померлого Ждана Боровицького. У ній ішлося про псування й неповернення Боровицьким переданих йому для провадження судових процесів дому Острозьких «справ […] листовъ, привилеевъ, мамрамовъ и всяких поступков правныхъ, которые одно были в доме и скарбе его княжатское милости». У реєстрі загублених документів на першому місці стоїть привілей на пергаменті «продку» князя Василя-Костянтина – Івану Острозькому на має-тки Острожець, Косарів та інші [ЦДІАК України, ф. 25, оп. 1, спр. 56, арк. 496 зв.–497 зв.] Здається, цього «Івана Острозького» слід ототожнювати зі згаданим вище «Іваном Дмитровичем», якому 1446 року Свидригайло повернув батьківщину. Оригінал Свидригайлового привілею 1582 року зберігався ще в скарбі королеви Анни Яґеллонки серед паперів Острозького князівства (див. додаток 2)Зрештою, співзвучність назв двох столичних міст могла підштовхнути авторів легенди до логічного припущення про те, що Острожець заснував, як «Малий Остріг», котрийсь із молодших представників роду Острозьких. На жаль, жодне з відомих нам джерел не вказує на час та обставини появи цього населеного пункту. Перша писемна згадка про нього датується 1446-м роком, коли Острожець, відповідно до привілею Свидригайла, було повернуто князю Івану Дмитровичу.
3 колено
КНЯЗЬ ГЛЕБ ИВАНОВИЧ ЛИЗИНОС († між 1488–1493)
згадані у 1446 р. 1446 року князь Іван Дмитрович за вірну службу при боці Свидригайла отримав разом із синами Острожець та ряд інших володінь (див. додаток 2). З надання випливають імена Іванового батька Дмитра й сина Гліба (цей документ – перша й остання згадка про всіх трьох).на початок XVI ст. Острожець і Косарів, а також Березне з околицею й надалі належали нащадкам Івана Дмитровича, рештою ж земель володіли інші роди, причому найбільше посідали князі Корецькі – Суськ, Радомишль і Перекали. Про те, в який спосіб вони дістали частину Острожеччини, дізнаємося з опублікованих документів архіву Санґушків. 1512 року вдова й сини князя Івана Васильовича Корецького передали Перекали своєму зятю Михайлу Зброховичу та його дружині57. У відповідному записі село назване «батьківським маєтком» вдови Корецької, яку звали Василиса Глібівна. З інших джерел відомо, що вона була дочкою і єдиною спадкоємицею князя Гліба Лизиносовича, померлого між 1488-м і 1493-м роками58. У каталогах Наталі Яковенко та Леонтія Войтовича князі Лизиноси зараховані до родів невстановленого походження59, проте з’ясувати їх ґенезу не так і складно. З огляду на те, що 1446 року Свидригайло повернув Перекали князю Івану Дмитровичу «и сыномъ его князю Глебу з братьею его», а сам Гліб звався Лизиносовичем, можна з певністю твердити, що першим Лизиносом був Іван Дмитрович, князь на Острожці.
КНЯЗЬ МИХАЙЛО ИВАНОВИЧ ОСТРОЖЕЦКИЙ Деревинский?
згадані у 1446 р. Ще один Іванів нащадок – князь Михайло – вираховується за допомогою логічного припущення, що коли наприкінці XV – на початку XVI ст. жив Петро Михайлович Острожецький, значить, його батько народився десь у першій половині – середині XV ст. в родині Івана Дмитровича.
~ дочка Пашка Дахновича, володимирського старости і члена панів-ради князя Свидригайла.листа Жигимонта І від 29 червня 1528 р
Локализовать бы этот Деревин?
. Хотя обладание Острожецкими Деревичами может потянуть шикарные версии о принадлежности Болховский Земли. Но как пишут корифеи - сомнительно.