[Laszlo]

- - - Сообщение автоматически склеено - - -

[Laszlo]

[Laszlo]

Иван Мазепа по сути один один из создателей идеи украинской независимости. Он дал задание ученым из Киево-Моглиллянской академии по сформированию концепции. По ней Россия не имела прав на Украину поскольку Романовы не Рюриковичи. Украинцы по ней отдельный народ, в противовес сочинению Иннокентия Гизеля который написал Синопсис при Самойловиче. Сторонников независимости в Российской империи называли мазепинцами, и по негативным коннотациям среди русских это было как петлюровец и бандеровец в советское время. Пылып Орлык в своей конституции созданой в изгнании уже сфомировал концпецию независимой украинской государственности. В украинском казаческом летописании, которое было в первой половине 18 века. Несмотря на то что общий тон был пророссийским, но в летописях указывалось на нарушение Петром прав украинцев. Летописцы были сторонниками взаимных обязательств правителя и подданых. Это же было повторено в Истории русов написаной в 19 веке Конисским. Богдан Хмельницкий же был автономистом и далее подданства при автономии не мыслил.

- - - Сообщение автоматически склеено - - -

Стих авторства Ивана Мазепы

- - - Сообщение автоматически склеено - - -

Гетьман Іван МАЗЕПА
ДУМА ІЛИ ПІСНЯ

Всі покою щиро прагнуть,
А не в єден гуж всі тягнуть;
Той направо, той наліво,
А все, браття, тото диво!
Не маш любви, не маш згоди
Од Жовтої взявши Води,
През незгоду всі пропали.
Самі себе звоювали.
«Ей, братища, пора знати,
Що не всім нам пановати,
Не всім дано всеє знати
І річами керовати.
На корабель поглядімо,
Много людей полічимо!
Однак стирник сам керує,
Весь корабель управує.
Пчулка бідна матку має
І оної послухає».
Жалься, Боже, України,
Що не вкупі має сини!
Єден живе із погани,
Кличе: «Сюда, Атамани!
Ідім Матки ратовати,
Не даймо єй погибати!»
Другий Ляхом за грош служить,
По Вкраїні і той тужить:
«Мати моя старенькая!
Чом ти велми слабенькая?
Розно тебе розшарпали,
Гди аж по Дніпр Туркам дали.
Все то фортель, щоб слабіла
І аж вкінець сил не міла!»
Третій Москві юж голдує
І єй вірне услугує.
Той на Матку нарікає,
І недолю проклинає:
«Ліпше було не родити,
Ніжли в таких бідах жити!»
Од всіх сторон ворогують,
Огнем-мечем руїнують,
Од всіх не маш зичливости,
Ані слушной учтивости:
Мужиками називають,
А подданством дорікають.
«Чом ти братов не учила,
Чом од себе їх пустила?
Ліпше було пробувати
Вкупі лихо одбувати!»
Я сам бідний не здолаю,
Хиба тілько заволаю:
«Ей, Панове Єнерали,
Чому ж єсьте так оспалі!
І ви, Панство Полковники,
Без жадної політики,
Озмітеся всі за руки,
Не допустіть горкой муки
Матці своїй больш терпіти!
Нуте врагов, нуте бити!
Самопали набивайте,
Острих шабель добувайте,
А за віру хоч умріте,
І вольностей бороніте!
Нехай вічна буде слава,
Же през шаблі маєм права!»


Власноручний підпис І. Мазепи

[чойто]

Если продуемся, в карты играя,
Поедем на Волынь для обрусения края.
85
Или выпросим комиссию на Подоле
И останемся там как можно доле.
86
Начнем с того обрусение,
Что каждый себе выберет имение.
87
Действуя твердо и предвзято,
Можно добраться и до майората.
88
Хоть мы русское имя осрамим,
Зато послужим себе самим.
89
Те, кто помещиков польских душили,
Делали пробу in anima vili.
90
Когда совсем уж ограбим их,
Тогда доберемся и до своих.

[Laszlo]

Сергій Плохій. Козацький міф. Історія та націєтворення в епоху імперій
Для просмотра ссылки Зарегистрируйтесь

- - - Сообщение автоматически склеено - - -

СЕРГІЙ ПЛОХІЙ. УТРАЧЕНЕ ЦАРСТВО: УКРАЇНА ТА ПОШУК РОСІЙСЬКИХ КОРДОНІВ
Для просмотра ссылки Зарегистрируйтесь