Вояк військ Центральної Ради. Чоботи подібні до радянських «кірзачів». Комір у російській шинелі виглядає інакше. Знов-таки, вояк має серйозні анатомічні проблеми, він карлик на коротких ніжках. Гвинтівку магазином до себе не носили, потрібно розвернути її, тим більше, що поруч – піраміда, де саме так вони і стоять, а вояк її звідти брав.
Стрілець-сірожупанник немов перебуває в невагомості, немає відчуття, що він стоїть, нога також повисла в повітрі – в такому разі зазвичай промальовується місце опори та те, на що вона мала б спиратися. Ліва нога значно коротша за праву, вивернута зі стегна. Щодо уніформи є кілька зауважень: на кашкеті має бути кругла кокарда, а цей знак – скоріше на кітелі; штани краще зробити трохи вужчі; обмотки заширокі, так не могло бути, та вони так не обмотувалися – на обмотках немає мотузок чи пряжки, ті самі проблеми з черевиками. Ще цікаво, а що це за шкіряний ремінець йде справа наліво, незрозуміло до чого він веде. Наплічник більше подібний до наплічника австрійського зразка, але у підписі чомусь названий російським.
Січовий стрілець армії УНР. Перше, що кидається в око – це те, що в бійця проблеми з анатомією, він карлик, і в нього мундир на кілька розмірів більший за його зріст; це все виглядає кумедно та карикатурно, тому всі речі на ньому великі та широкі. Чоботи – знов якісь незрозумілого фасону «кірзачі». На рукаві був би не зайвим тризуб. Крім цього, можливо, “мосінка” була б доречніша, ніж “маузер”. На фото, де січові стрільці складають зброю в 1918 році, ми бачимо саме “мосінки”, тож і підсумки логічно зробити російського зразка.
Кулеметник УГА. Колір мундира має бути іншого відтінку. Штани заширокі, з лівою рукою щось сталося – там або перелом, або рукав заширокий, а складки не зрозумілі, – в будь-якому випадку, анатомічно рука перекручена. На кобурі пістолета Штайра в правий бік поїхав клапан, до того ж де портупея до нього? Є питання щодо обмоток та черевиків, вони в нього невідомо які.
Чорний запорожець. Зазначених у описі речей ми не бачимо на малюнку. В описі згадано про пошиті сірі черкески та чорні жупани під ними, але на малюнку – якийсь інший вид одягу. Щось подібне є на фото двох офіцерів в зимовому одягу, але ж на малюнку – рядовий, на якому недоречні ні галуни, ні шеврони. Сам шеврон знаходиться не на своєму місці, він подався вперед. Штани мали бути близькі до казачих шаровар, а на малюнку показано щось інше. Чоботи гусарського зразка показано невірно. Карабін заведено недуже вдало – виникає відчуття, що не вистачає його решти частини. Не зовсім зрозуміло, що за ремінь на поясі: якщо мався на увазі кавказький, то тоді не вистачає решти елементів кавказького поясу. Не дивлячись на те, що ще кілька місяців тому художнику було вказано на відсутність підсумка, його так і не було домальовано. Кінське спорядження також не подібне на те, що використовували в Донському чи Кубанському війську (сідло, оголів’я). Фігура потребує суттєвої переробки.
Кулеметник УНР. Колір мундирного комплекту має бути не такий шоколадний, сербська пілотка утрирувана до карикатурного вигляду, форма черевиків також незрозумілого фасону, а самі черевики короткі, мають бути вище, незрозуміло як тримаються обмотки – немає ні мотузки, ні пряжки. Кулемет вояк не тримає, він тримає швабру, кулемет Шварцлозе – тяжкий, я зним мав справу і не бачу, щоб він його тримав (кисті рук). З позитиву – на відміну від більшості фігур проекту, де вони ніби вирізані та приклеєні до тла, і тіло живе своїм життям, а фігура своїм, – цей вояк впевнено стоїть на ногах.
Сотник Полку гайдамаків Холодного Яру, зима 1920 р. У вояка не природно намотано башлик – не видно характерних складок та кінців башлика, їх би не завадило показати для того, щоб підкреслити що це саме башлик, бо в такому вигляді він більше нагадує шалик. Драгунську шаблю укорочено та неправильно передано гарду та піхви. Також незрозуміла відсутність підсумка під патрони на поясі, неясно, навіщо персонажу офіцерське спорядження, коли шаблю він носить на плечовій портупеї. Виникає питання про обріз у сотника, крім того, обріз зроблено з “мосінки” часів Другої світової. Також виникає питання щодо штанів та чобіт, незрозуміло що за штани на ньому – це кавалерійські “шаровари” чи галіфе? Чоботи намальовані ніби з совітських кірзових, тоді як колодка та форма чобота початку ХХ ст. були зовсім іншими. Фрагмент тина, чи стовпчика на тлі, непогано б промалювати в кольорі, бо складається враження, що фігура падає вбік, а не спирається на щось.